Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Брайка А.І.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні

на постанову Господарського суду Херсонської області від 06.07.2006

та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 08.12.2006

у справі №11/253-АП-06

за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_4 (далі по тексту –позивач, СПД ОСОБА_4.) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі по тексту –відповідач, ДПІ у м. Херсоні) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 14.11.2003 №0005662303/0.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 06.07.2006, яка залишена без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 08.12.2006, позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 14.11.2003 №0005662303/0 в частині визначення позивачу штрафу в сумі 1459 грн., штраф в сумі 708 грн. визнано недійсним стосовно визначення його як податкове зобов’язання.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Херсоні, просить скасувати постанову Господарського суду Херсонської області від 06.07.2006 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 08.12.2006 і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга ДПІ у м. Херсоні не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем було здійснено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності господарської одиниці –відділу у магазині "Прем’єр", що належить СПД ОСОБА_4, за результатами якої складений акт перевірки від 05.11.2003 №989/233.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пунктів 1, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: проведення розрахунків із споживачами без використання РРО, не відповідність готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій в порівнянні з денним Х - звітом РРО.

На підставі висновків акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.11.2003 №0005662303/0, яким позивачеві визначено штраф сумою в 2167 грн. за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 2167 грн., з них 1459 грн. за невідповідність коштів на місці проведення розрахунків та 708 грн. за не застосування РРО при здійснені розрахункової операції.

Згідно з пунктом 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, а статтею 22 цього ж Закону встановлено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

З матеріалів справи вбачається, що в пункті 11 акту перевірки зазначено про. невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків.

Рішенням місцевого суду Суворовського району м. Херсона від 08.01.2004 у справі 2-9905/03 скаргу СПД ОСОБА_4 на неправомірні дії посадових осіб ДПІ у м. Херсоні, здійсненні при перевірці магазину-кафе "Прем’єр"- задоволено. Визнано недійсними данні, викладені у пунктах 11, 14 акту від 05.11.2003 №989/233. Дане рішення вступило в законну силу.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 14.11.2003 №0005662303/0, правомірно визнано недійсним в частині визначення штрафу в сумі 1459 грн., враховуючи обставини, встановлені рішенням місцевого суду Суворовського району м. Херсона від 08.01.2004.

Застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 708 грн. за не застосування РРО при здійснені розрахункової операції є вірним.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) , із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"передбачено, що за порушення вимог цього Закону (265/95-ВР) до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідачем було встановлено проведення розрахунків із споживачами без використання РРО на загальну суму 141,60 грн. Під час проведення розрахункової операції були видані купюри, які були перелічені під час переліку готівки у касира на місці проведення розрахунків, при продажу алкогольних напоїв та цигарок.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, зазначене порушення підтверджується поясненнями продавця ОСОБА_5 і не спростовується позивачем.

Таким чином, до позивача правомірно застосовано штрафну санкцію в сумі 708 грн. (141,60 грн.*5) на підставі пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"за порушення пункту 1 статті 3 цього ж Закону.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо неправомірного визначення відповідачем спірної суми штрафних санкцій сумою податкового зобов'язання є вірним.

ДПІ у м. Херсоні кваліфікував суми штрафних санкцій у вигляді податкових зобов'язань, зазначивши про настання наслідків, передбачених статтею 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі несплати в установлений строк суми податкового зобов'язання, та порядок стягнення визначеної суми.

Як встановлено судами попередніх інстанцій під час розгляду цього спору, підставами для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення були не податкові зобов’язання, засновані на обов’язкових платежах до бюджетів або державних цільових фондах, чи податковий борг, а санкції за порушення норм законодавства про застосування РРО та які на момент прийняття податкових повідомлень-рішень не були визнані в адміністративному чи судовому порядку обґрунтованими і такими, що підлягають примусовому стягненню, а також не визнані платником податків.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Херсонської області від 06.07.2006 та ухвали Запорізького апеляційного господарського суду від 08.12.2006 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Херсонської області від 06.07.2006 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 08.12.2006 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню, крім як з підстав, в порядку та строки, передбаченими статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.