Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів:

Гончар Л.Я.

Харченка В.В.

Бим М.Є.

Розваляєвої Т.С.

Черпіцької Л.Т.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про перерахунок пенсії, -

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про перерахунок пенсії.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2008 року скасовано. Позов задоволено.

У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, з посиланням на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечувалося сторонами, що ОСОБА_6 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 групи, у зв’язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір допустив порушення норм процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 грудня 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду першої інстанції з позовними вимогами, в яких зазначено період, протягом якого позивач вважав, що управленням неправомірно проводилося нарахування та виплата його пенсії, а саме з січня по жовтень 2007 року. Суд першої інстанції 18 січня 2008 року відмовив позивачу в задоволенні позову. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням ОСОБА_6 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій наводив обґрунтування про те, що його права управлінням порушені з 01 січня 2004 року, а не з 01 січня 2007 року, як було зазначено в позовній заяві.

Пунктом 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно пункту 3 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. за №11 (v0011700-76) (зі змінами, внесеними постановами від 24.04.1981 р. за №4, від 25.12.1992 р. за №13 (v0013700-92) та від 25.05.1998 р. за №15 (v0015700-98) ) "Про судове рішення"рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Виходячи з наведених норм, суд апеляційної інстанції задовольняючи апеляційну скаргу вийшов за межі позовних вимог в частині періоду проведення перерахунку пенсії, а саме зобов’язав управління здійснити ОСОБА_6 перерахунок пенсії не з 01 січня 2007 року по 31 жовтня 2007 року –за період який був зазначений в позовній заяві та який на підставі доказів досліджувався в суді першої інстанції, а з 1 січня 2004 року –з дати, яка зазначена в апеляційній скарзі апелянта та не була предметом дослідження в суді першої інстанції.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню до апеляційного суду для розгляду по суті.

Керуючись ст.,ст. 220, 221, 227, 231 КАС України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2008 року скасувати, а справу направити на розгляд по суті до апеляційного суду.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім із підстав, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237 –239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .