Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого –судді Леонтович К.Г.,

суддів: Гордійчук М.П., Васильченко Н.В., Матолича С.В., Розваляєвої Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Залізничної районної ради м. Сімферополя на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 3 листопада 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2009 року у справі № 2-а-333/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Залізничної районної ради м. Сімферополя, третя особа –Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим про зобов’язання вчинити дії, -

У лютому 2008 р. ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення Залізничної районної ради м. Сімферополя, третя особа – Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними та про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та покладення обов’язків щомісячно виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до у розмірі, не менше прожиткового мінімуму встановленого для дітей у віці до 6 років, починаючи з 09.07.2007 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до вимог статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" вона має право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, яку в період 09.07.2007 року у відповідних розмірах не отримувала, оскільки відповідач нараховував зазначену допомогу не згідно з цим Законом, а на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , що призвело до порушення її прав.

Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 3 листопада 2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2009 року, позовні вимоги задоволені, Справа № К-20362/08 Доповідач: Леонтович К.Г

визнані протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Залізничної районної ради м. Сімферополя щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити недонараховану суму державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленому ч.1ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"

Зобов’язано відповідача виплачувати щомісячно ОСОБА_1 починаючи з 09.07.2007 року на дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, допомогу на дитину до досягнення нею трьохрічного віку, у розмірі встановленому частиною 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій Управління праці та соціального захисту населення Залізничної районної ради м. Сімферополя звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції. посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення по справі.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що після народження доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зазначені обставини визнані сторонами.

Разом з цим, при нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 14 статті 71 Закону України "Про держаний бюджет України на 2007 рік", яким зупинена на 2007 рік дія статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) .

У період з січня 2008 року виплата державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку проводилась відповідачем відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

Суди першої та апеляційної інстанції задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що бездіяльність управління праці та соціального захисту населення щодо нарахування та виплати позивачеві державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" була протиправною у період з 09 липня 2007 року.

З таким висновком погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України з огляду на наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" призначаються такі види допомоги: допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші види допомоги.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" визначені умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

При цьому статтею 15 зазначеного Закону встановлено, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 01 січня –434,00 грн., з 01 квітня –463,00 грн., з 01 жовтня –470,00 грн.

Водночас, щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році, то пунктом 14 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом була зупинена дія статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) на 2007 рік.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , в тому числі пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно зі статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" передбачено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у таких розмірах: з 01 січня –526,00 грн., з 01 квітня –538,00 грн., з 01 липня –540,00 грн. та з 01 жовтня –557,00 гривень.

Також, пунктом 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) частину першу статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" було викладено в наступній редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".

А пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) викладений в редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

При цьому рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (v010p710-08) положення пункту 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) щодо внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) не визнавалися.

Виходячи з вищенаведеного відповідач, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) , яким визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , в тому числі пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) , зобов’язаний при нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, встановлених статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". З 01.01.2008 року вказані виплати повинні проводитися у відповідністю з дією положень пункту 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) відмова управління праці та соціального захисту населення Залізничної районної ради м. Сімферополя у виплаті позивачу допомоги в розмірах встановлених, ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" є протиправною.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суд першої та апеляційної інстанції дали правильну правову оцінку обставинам у справі, перевірили обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення конкретних сум, відповідність їх розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який був встановлений чинним законодавством, і дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового скасування постанови суду першої інстанції.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують наведених висновків суду апеляційної інстанції.

Постановлені у справі рішення суду першої та апеляційної інстанції є законними і обґрунтованими, тому відсутні підстави для їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Залізничної районної ради м. Сімферополя залишити без задоволення.

Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 3 листопада 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2009 року – залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.