Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненням юридичних осіб Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів: Сіроша М.В.

Гончар Л.Я.

Чалого С.Я.

Харченка В.В.

Черпіцької Л.Т.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду адміністративну справу за касаційними скаргами ОСОБА_5, Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 06 березня 2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дружківської міської ради Донецької області про визнання дій незаконними і стягнення недоотриманих щомісячних компенсаційних виплат на дитину шкільного віку та разових грошових виплат як інваліду війни, -

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дружківської міської ради Донецької області про визнання дій незаконними і стягнення недоотриманих щомісячних компенсаційних виплат на дитину шкільного віку за період з вересня 2004 року по червень 2007 року та разових грошових виплат як інваліду війни до 5 травня за 2007 рік.

Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 06 березня 2008 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано дії відповідача незаконними та стягнуто компенсаційні виплати на дитину шкільного віку за період з вересня 2004 року по червень 2007 року в сумі 8154,70 грн. та разову грошову допомогу до 5 травня за 2007 рік в сумі 2920, 80 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2008 року апеляційну скаргу Дружківського управління праці та соціального захисту населення задоволено частково, а постанову Дружківського міського суду Донецької області від 06 березня 2008 року –скасовано. Визнано дії відповідача незаконними та стягнуто компенсаційні виплати на дитину шкільного віку у відповідності до ч. 6 ст. 30 Закону України ""Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"за період з грудня 2004 року по грудень 2005 року в сумі 1880, 20 грн. та разову грошову допомогу до 5 травня за 2007 рік в сумі 2920, 80 грн. В решті позову відмовлено.

У поданих касаційних скаргах Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дружківської міської ради Донецької області та ОСОБА_5, з посиланням на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просили скасувати оскаржувані судові рішення.

Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дружківської міської ради Донецької області просило постановити нове судове рішення, про відмову в задоволенні позову.

ОСОБА_5 просив постановити нове судове рішення, про повне задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дружківської міської ради Донецької області підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії), має сина –ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, крім того позивач є інвалідом війни 2 групи, у зв’язку з чим та відповідно до вимог 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Задовольняючи позов в частині виплат одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2007 роки, суди попередніх інстанцій виходили з того, що для врегулювання спірних правовідносин у цій справі пріоритетними є норми Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

Такий висновок зроблений судами з порушенням правил застосування норм матеріального права.

Частиною 5 статті 12, 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"передбачено, що учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

Однак Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) встановлено виплату цієї допомоги учасникам бойових дій інвалідам війни 2 групи в розмірі 360 грн.

Посилання судів на Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) у справі №1-29/2007, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), деякі положення закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , у тому числі і положення пунктів, якими зупинено на 2007 рік дію частину 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги колегія суддів вважає помилковим, оскільки ці рішення були прийняті після закінчення строку проведення цієї допомоги. Тобто, на момент виплати щорічної допомоги (до 5 травня) відповідач діяв відповідно до діючого законодавства.

Таким чином у відповідача відсутні правові підстави для здійснення такої виплати за 2007 рік відповідно до Закону від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (3551-12) .

З огляду на викладене рішення суду апеляційної інстанцій в частині визнання дій протиправними та зобов’язання зробити виплату одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік підлягають скасуванню.

Крім того, відповідно до п. 6 ст. 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XІІ мають право на щомісячна допомогу у розмірі 50% мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат.

Позивач право на отримання щомісячних компенсаційних виплат на дитину набув з часу звернення до відповідача в грудні 2004 року. Мінімальна заробітна плата, на момент виплати грошової компенсації на відповідний рік, неодноразово змінювалась та становила: в грудні 2004 року –237 гривень; 2005 рік –з січня по березень( З місяці) –262 гривень, з квітня по червень(3 місяці) –290 гривень, з липня по серпень( 2 місяці) –310 гривень, з вересня по грудень( 4 місяці) –332 гривень.

Встановлений Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждаєш внаслідок Чорнобильської катастрофи" (836-96-п) , розмір щомісячної компенсаційної виплати на дитину шкільного віку до березня 2006 року не збільшувався, в той час як Законами України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) , "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) розмір мінімальної заробітної плати збільшувався неодноразово.

Визначені наведеною Постановою розміри щомісячних виплат на дитину значно нижчі за відповідні, передбачені ст. 30 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", кратні розміри мінімальної заробітної плати, і тому виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, до спірних правовідносин суд застосував нормативний акт вищою юридичної сили –Закон України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) . Закон України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) до теперішнього часу не визнані неконституційним Конституційним Судом України. Тому дії відповідача в частини відмови компенсаційних виплат на дитину шкільного віку не були протиправними. Зупинення дії закону не дає право його застосовувати.

У червні місяці 2007 року шкільний вік дитини позивача закінчився з моменту отримання свідоцтва про набуття середньої освіти, тому в частині стягнення на користь позивача щомісячних компенсаційних виплат на дитину за період з січня по червень 2007 рік є неможливим.

З урахуванням викладеного судом апеляційної інстанції в цій частині винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права та підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 221, 222, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2008 року скасувати в частині визнання дій відповідача незаконними та стягнення разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік в сумі 2920, 80 грн., в решті залишити без змін.

постанова набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім із підстав, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237 –239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .