Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 07.06.2005

у справі №2-243/05

за позовом ОСОБА_1

до Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції в Миколаївській області

про відмову в переводі на спрощену систему оподаткування, -

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання незаконною відмови Баштанської МДПІ про переведення ОСОБА_1 на спрощену систему оподаткування, викладену в листі відповідача від 20.01.2005 за №212/17121.

Рішенням Баштанського районного суду від 23.03.2005 позовні вимоги задоволено в частині визнання відмови податкового органу незаконною та зобов’язано відповідача перевести ОСОБА_1 на спрощену систему оподаткування з 01.01.2005 по 31.12.2005 і видати свідоцтво про сплату єдиного податку з вказаним строком дії, в частині допуску рішення до негайного виконання позов залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції мотивовано обґрунтованістю позовних вимог.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 07.06.2005 скасовано рішення місцевого суду, в позові відмовлено з посиланням на порушення судом норм матеріального права.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу та просив відмовити в задоволенні касаційної скарги позивача та залишити в силі рішення суду Апеляційного суду Миколаївської області.

Перевіривши під час письмового провадження повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, згідно реєстраційного посвідчення НОМЕР_1 ОСОБА_1 є приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області.

Позивач звернулась до Баштанської МДПІ щодо її переведення на спрощену систему оподаткування на підставі Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва"від 03.07.1998 №727/98 (727/98) .

Листом від 20.01.2005 податковим органом було відмовлено приватному нотаріусу щодо задоволення його вимог, оскільки на приватних нотаріусів положення вказаного Указу не поширюється.

Суд касаційної інстанції погоджується з такою позицією Баштанської МДПІ, підтриманою судом апеляційної інстанції та зазначає, що у відповідності до вищезазначеного Указу спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб’єктів малого підприємництва, зокрема для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи.

Діяльність нотаріусів, зокрема приватних, регулюється Законом України "Про нотаріат" від 02.09.1993 №3425-ХІІ (3425-12) та Указом Президента України "Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні"23 серпня 1998 року N 932/98 (932/98) , (який діяв на час розгляду спору), згідно з положеннями яких діяльність приватних нотаріусів не є підприємницькою та не має на меті одержання прибутку, тому вони не можуть бути зареєстровані суб’єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, висновок апеляційного суду про те, що приватні нотаріуси не можуть обрати або перейти на спрощену систему оподаткування, є цілком правомірним та обґрунтованим.

Згідно з чинним законодавством, зокрема відповідно до ст. 32 Закону України "Про нотаріат"з доходу приватного нотаріуса справляється прибутковий податок за ставками, відповідних до чинного законодавства України. Тобто, доходи позивача, як приватного нотаріуса повинні оподатковуватись за загальними нормами, установлених Законом для фізичних осіб за ставкою податку, визначеного п.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів з фізичних осіб"від 22.05.2003 № 889-IV .

При цьому, підпункт 4.3.25 п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"не встановлює можливості зміни самозайнятими особами системи оподаткування, оскільки її зміст полягає в недопущенні подвійного оподаткування доходів осіб, які сплачують податки по спрощеній системі оподаткування згідно закону.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права прийняв правильне рішення, підстави для задоволення касаційної скарги та скасування судового рішення апеляційної інстанції - відсутні.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 07.06.2005 –без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.