Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу

Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Тернопільської області від 21.04.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2006

у справі № 14/100-1490

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стеллар ЛТД"

до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 21.04.2006, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2006, позовні вимоги ТОВ "Стелла ЛТД" задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 14.11.2005 №0000152306/0/79347 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 6857,00 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Перевіривши під час письмового провадження повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову документальну виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004 по 30.06.2005, про що складено акт від 07.11.2005 №645/23/322/1/21161115.

За результатами перевірки Тернопільською ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000152306/0/79347 від 14.11.2005, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2005 року у розмірі 7 964,00 грн.

Під час проведення перевірки встановлено, що позивач, у періоді що перевірявся, проводив господарські операції з надання послуг по перевезенню вантажів, в тому числі за межами митної території України. Дані операції оподатковувалися позивачем за нульовою ставкою згідно пп.6.2.1. п.6.2. ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість". Вважаючи, що платник податків порушив п.3.1 ст.3, пп.7.4.2 та пп.7.4,3 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідачем зроблено висновок про завищення платником податків від'ємного значення по ПДВ за квітень 2005 року на суму 6857,03 грн. та в порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону завищено суму податкового кредиту на 1107,00 грн. податку.

Відповідно до приписів ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", поряд з іншими, об'єктом оподаткування є операції платників податку з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі експорту).

Згідно з п. 1.14 ст.1 цього Закону супутні послуги - послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються.

Відповідно з Митним кодексом України (92-15) до митної вартості товарів, що експортуються, включаються витрати пов'язані із їхнім транспортуванням (доставкою).

Згідно з пп.6.2.1, пп. 6.2.4 п.6.2.ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість"за нульовою ставкою (у тому числі) оподатковуються операції з поставки транспортних послуг залізничним, автомобільним, морським та річковим транспортом по перевезенню пасажирів, багажу та вантажобагажу (товаробагажу) за межами державного кордону України.

При цьому, чинне законодавство України не містить визначення термінів "багаж", "вантажобагаж"при наданні послуг по їх перевезенню автомобільним транспортом.

Із метою уникнення множинних трактувань прав і обов'язків платників податків, Державна податкова адміністрація України у листі від 30.01.2006 за №913/5/16-1516 та Міністерство фінансів України у листі від 23.02.2006 №31-20020-07-18/3744 ототожнили терміни "вантажобагаж"і "вантаж", зробивши висновок, що оподаткування транспортних послуг по міжнародному перевезенню залізничним, автомобільним, морським, річковим та авіаційним транспортом вантажів за межами території України у період з 31 березня по 30 червня 2005 року здійснюється відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість"за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Комітет Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку (лист від 11.01.2006 №06-12/10-14), на підставі аналізу нормативно-правових актів, які регламентують діяльність окремих видів транспорту (в тому числі постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.1997. №176 (176-97-п) "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту", наказу Міністерства транспорту від 14.10.1997 №363 (z0128-98) , яким затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, зареєстрований в Міністерстві юстиції 20.02.1998 №128/2568 (z0128-98) ), також прийшов до висновку, що термін "вантаж"включає в себе поняття вантажобагаж (товаробагаж), що робить ці терміни тотожними для міжнародних перевезень автомобільним, морським і річковим транспортом у розумінні пп.6.2.4 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

На підтвердження такого розуміння правильності застосування вказаного підпункту слугує нова редакція цього підпункту, викладена в Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) та деяких інших законодавчих актів України"від 03.06.2005 №2642-ІУ.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що висновки відповідача про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за квітень 2005 року на суму 6857,03 грн. не знайшли свого підтвердження.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Тернопільської області від 21.04.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2006 –без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.