Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В. І.

Лиски Т. О. (доповідач),

Сороки М. О.

Штульмана І. В.,

Гашицького О. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом арбітражного керуючого – ліквідатора Конотопського державного вагоноремонтного заводу Шевича Володимира Миколайовича до Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі про визнання дій протиправними та скасування постанови, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою арбітражного керуючого – ліквідатора Конотопського державного вагоноремонтного заводу Шевича Володимира Миколайовича на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2007 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2008 року, -

У листопаді 2007 року арбітражний керуючий – ліквідатор Конотопського державного вагоноремонтного заводу Шевич В. М. звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі, в якому просив скасувати постанову відповідача від 23.11.2007 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 204 грн. за порушення строків сплати страхових внесків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сплата страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відноситься до другої черги покриття, і поки не була погашена перша черга зобов’язань не могла погашатися наступна.

Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2007 року позов задоволено. Визнано протиправною і скасовано постанову начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі від 23.11.2007 про притягнення Шевича В. М. до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, провадження у справі закрито за відсутності складу вказаного правопорушення.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2008 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі на вказані судові рішення Шевич В. М ставить питання про їх скасування в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, та направлення справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" виключно даним законом визначається порядок нарахування, обчислення та строки сплати страхових внесків.

Конотопський державний вагоноремонтний завод є страхувальником і платником внесків за Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) і відповідно до ч. 2 ст. 17 цього Закону зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 12 ст. 20 вищезазначеного Закону передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового становища платника страхових внесків.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що зобов’язання вересня 2007 року в сумі 5321,96 грн., за несплату яких позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, є поточними платежами і не входять до складу вимог кредиторів другої черги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що обов’язок позивача по сплаті поточних страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування виконаний не був, а тому він правомірно був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу арбітражного керуючого – ліквідатора Конотопського державного вагоноремонтного заводу Шевича Володимира Миколайовича відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статями 235- 239 КАС України.