К-18899/08 Про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення - 04.11.2009 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2008 у справі за його позовом до Донецького обласного військового комісаріату про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення,

У квітні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Донецького обласного військового комісаріату про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.05.2008 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Донецького обласного військового комісаріату на користь позивача грошову компенсацію за неотримане продовольче забезпечення за період з 01.03.2000 по 08.11.2005 у розмірі 22054 грн. 03 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2008 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2008 скасувати, а за справою постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судового рішення.

Судами встановлено, що ОСОБА_1. проходив військову службу у Єнакіївському міському військовому комісаріаті, який знаходився на забезпеченні у Донецькому обласному військовому комісаріаті, і був звільнений у запас наказом від 08.11.2005 № 196. До березня 2000 року позивач забезпечувався продовольчим пайком відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань" від 12.03.1996 № 316 (316-96-п) . Законом України "Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 № 1459-ІІІ (1459-14) , дію частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна призупинено.

Тому суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку щодо безпідставності заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2008 у справі за його позовом до Донецького обласного військового комісаріату про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення – без змін.