Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І.,

Гашицького О.В.

Лиски Т.О.,

Сороки М.О.,

Штульман І.В. (доповідач),-

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської митниці Державної митної служби України про визнання неправомірними дій посадових осіб, за касаційною скаргою Ізмаїльської митниці Державної митної служби України на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 грудня 2005 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 24 січня 2007 року,-

У листопаді 2005 року ОСОБА_1. звернулася в суд з адміністративним позовом до Ізмаїльської митниці, просила визнати незаконною відмову начальника вказаної митниці оформити належний їй на праві власності автомобіль марки "BMW-520", двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4, 1995 року випуску, без сплати ввізного мита, податку на додану вартість та акцизного збору та зобов’язати останнього оформити вказаний автомобіль без сплати ввізного мита, податку на додану вартість та акцизного збору.

В обгрунтування позову заявниця вказувала, що відповідачем порушено вимоги п.12 ч.1 ст. 8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилки) в Україну, митного оформлення і оподаткування особистих речей, товарів і транспортних засобів, які ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України"від 13.09.2001р. №2681-ІІІ (далі – Закон №2681-ІІІ (2681-14) ). Зокрема, відповідач відмовив їй у звільненні від оподаткування ввезеного з Молдови на територію України транспортного засобу з тих підстав, що дата його виготовлення становить більш ніж 8 років.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.12.2005р. позов задоволено повністю та зобов’язано відповідача здійснити пільгове митне оформлення належного позивачу автомобіля.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 24.01.2007р. постанову суду першої інстанції залишеною без змін. В резолютивній частині постанови Ізмаїльського міськрайонного суду від 21.12.2005р. слова "вирішив" замінено словами "постановив".

Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Ізмаїльська митниця звернулася з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що позивач ОСОБА_1., будучи громадянкою Республіки Молдова, 27.09.2003р. зареєструвала шлюб із ОСОБА_1. (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1, видане 27.09.2003р. відділом ЗАГС Вулкенештського району).

Згідно технічного паспорту серії-НОМЕР_2, виданого Управлінням інформаційних технологій Республіки Молдова (а.с.11-12), на позивача ОСОБА_1 31.10.2003р. було зареєстровано автомобіль марки", двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4, 1995 року випуску.

20.07.2005р. вказаний автомобіль було знято з обліку в реєстраційних органах Республіки Молдова (а.с.11) у зв’язку з виїздом позивача ОСОБА_1. на постійне місце проживання до України.

Згідно декларації №506000312/5/810033 про ввезення транспортного засобу індивідуального користування (а.с.6), поданої до Придунайської митниці 22.07.2005р., позивач задекларував факт ввезення на митну територію України належного їй автомобіля.

26.10.2005р. заявниця отримала посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_5 в Болградському районі Одеської області (а.с.5).

16.11.2005р. ОСОБА_1. звернулась до відповідача із заявою про пільгове митне оформлення ввезеного на митну територію України транспортного засобу, на яку 16.11.2005р. отримала відмову, мотивовану вищевказаними підставами.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ввезення автомобілів як особистих речей на митну територію України регулюється спеціальним Законом, який не встановлює заборони ввезення на територію України автомобілів, які експлуатувалися більше ніж 8 років.

Ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов’язаних з переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон у відповідному напрямку (п.1 ст. 1 Митного кодексу України). Законом України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів і транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" (2681-14) врегульовано порядок митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них, що ввозяться (пересилаються) в супроводжуваному й несупроводжуваному багажі, вантажних, експрес - та міжнародних поштових відправленнях на митну територію України і належать громадянам. Під транспортним засобом у ньому розуміється пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також установленого на ньому спеціального обладнання і механізмів.

Метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Пунктом 12 ч.1 ст. 8 Закону №2681-ІІІ передбачено, що при ввезенні на митну територію України звільняються від оподаткування особисті речі, що ввозяться (пересилаються) у разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну, в тому числі і механічні транспортні засоби (крім транспортних засобів за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності), в кількості однієї одиниці таких транспортних засобів по кожній товарній позиції на повнолітнього громадянина.

Згідно ч.2 ст.8 вказаного Закону (2681-14) дозволяється ввезення у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного механічного транспортного засобу за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.

Статтею 1 цього ж Закону (2681-14) визначено, що постійним місцем проживання на території будь-якої держави є проживання там не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою та за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов’язків або зобов’язань за договором (контрактом).

Здійснюючи права власника на автомобіль на території Республіки Молдова більше 1 року, отримавши статус особи, яка переселяється на постійне місце проживання до України, та звернувшись протягом року до митного органу, позивач дотримався всіх умов, передбачених законом, який надає право особі на пільгове розмитнення ввезеного транспортного засобу.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд у судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Ізмаїльської митниці Державної митної служби України – залишити без задоволення .

Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 грудня 2005 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 24 січня 2007 року – залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.