К-18608/08-С Про визнання права на майно та звільнення майна з-під арешту - 04.11.2009 Прийняття

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби (далі –ВДВС) Деснянського районного управління юстиції (далі –РУЮ) у місті Києві, треті особи: Деснянська районна у місті Києві державна адміністрація, Орган опіки та піклування Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання права на майно, звільнення майна з-під арешту та визнання незаконним акту від 01.02.2002р. про передачу квартири, за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 14 червня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2008 року, -

У грудні 2006 рокуОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. звернулися в суд з адміністративним позовом до ВДВС Деснянського РУЮ у місті Києві про визнання права на майно, звільнення майна з-під арешту та визнання незаконним Акту від 01.02.2002р. про передачу АДРЕСА_1.

В подальшому представник позивача ОСОБА_1. зменшив позовні вимоги, відмовившись від вимог в частині визнання права на житлове приміщення по АДРЕСА_1 та зняття арешту із вказаного майна, просив визнати незаконним Акт передачі квартири стягувачу не реалізованої з прилюдних торгів від 01.02.2002р., затвердженого начальником ВДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві 07.02.2002р.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 14.06.2007р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2008р., провадження по справі закрито в зв’язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

В касаційній скарзі ОСОБА_1. та ОСОБА_3. просять зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати з мотивів порушення норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.05.2009р. за касаційною скаргою ОСОБА_1. та ОСОБА_3. було відкрито касаційне провадження та витребувано справу.

Касаційна скарга ОСОБА_1. таОСОБА_3. підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, якою провадження у справі не закінчується.

Рішенням Мінського районного суду міста Києва від 31.08.2000р., залишеним без змін ухвалою Київського міського суду від 15.11.2000р., стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4. 43765грн. суми боргу по договору позики.

Постановою державного виконавця ВДВС Ватутінського управління юстиції від 15.12.2000р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-10/2000 від 31.08.2000р. Мінського районного суду міста Києва у відношенні ОСОБА_2

Постановою державного виконавця ВДВС Ватутінського управління юстиції від 25.05.2001р. накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2., а саме: АДРЕСА_1, зареєстровану за боржницею.

В подальшому дана квартира була виставлена для реалізації на прилюдних торгах (двічі), однак в зв’язку з відсутністю покупців реалізована не була. Відповідно до вимог ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження"дане майно було запропоновано стягувачу в рахунок погашення боргу за виконавчим листом. Згідно заяви від 24.01.2002р. ОСОБА_4. погодився залишити за собою дане майно і згідно Акту передачі квартири від 01.02.2002р., затвердженого начальником ВДВС Деснянського районного управління юстиції у місті Києві 07.02.2002р., АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2., передається у власність ОСОБА_4

Закриваючи провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, що таку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідно до ст. 383 ЦПК України контроль за виконанням рішень ухвалених в порядку цивільного судочинства здійснюють цивільні суди.

Проте, такий висновок суду не відповідає нормам процесуального права з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі оскаржують дії органу державної виконавчої служби з приводу винесення Акту передачі квартири стягувачу від 01.02.2002р., затвердженого начальником ВДВС Деснянського районного управління юстиції у місті Києві 07.02.2002р.

Статтею 383 ЦПК України, який набрав чинності 01.09.2005р., передбачено, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що до цивільної юрисдикції відносяться лише спори щодо рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої служби, вчинених за правилами ЦПК України (1618-15) від 18.03.2004р., тобто після 01.09.2005р.

Отже, оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, які мали місце до 01.09.2005р., не може здійснюватися за правилами чинного ЦПК України (1618-15) . Такі спори, відповідно до ст. 181 КАС України, відносяться до адміністративної юрисдикції.

Наведених положень закону суд апеляційної інстанції не врахував та помилково залишив у силі ухвалу суду першої інстанції.

Відтак, оскаржувані судові ухвали не можуть залишатися в силі та згідно з приписами ч.1 ст. 227 КАС України підлягають скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 – задовольнити .

Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 14 червня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2008 року – скасувати .

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві, треті особи: Деснянська районна у місті Києві державна адміністрація, Орган опіки та піклування Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання права на майно, звільнення майна з-під арешту та визнання незаконним акту від 01.02.2002р. про передачу квартири –направити на для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені ст.ст. 235- 239 КАС України.