Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого – судді Гордійчук М.П.

Суддів –Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Матолича С.В., Розваляєвої Т.С.,

Секретар –Подолянко Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 13 квітня 2007 року у справі за позовом Санітарно-епідеміологічної станції об’єкта з особливим режимом роботи Міністерства охорони здоров’я м. Енергодар до Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області про визнання протиправним рішення № 209 від 05.10.2006 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін і його скасування, –

В жовтні 2006 року позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом. Свої вимоги мотивував тим, що відповідно наслідків перевірки дотримання державної політики цін, згідно акту перевірки № 000921 від 11 вересня 2006 року відповідачем за завищення тарифів на роботи і послуги прийняте спірне рішення про застосування до позивача економічних санкцій з вилученням в доход державного бюджету 24728,24 грн. необґрунтовано отриманої виручки та 49456,48 грн. штрафу.

Однак, зазначена сума завищення тарифів є, по суті, податком на додану вартість.

Постановою господарського суду Запорізької області від 21 грудня 2006 року позивачу відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 13 квітня 2007 року скасовано рішення суду першої інстанції та позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши касаційну скаргу та перевіривши її доводи за матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність її задоволення.

У відповідності до вимог ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанцій та залишення в силі рішення суду першої інстанції є скасування або змінення апеляційним судом помилково рішення суду першої інстанції, ухваленого відповідно до закону.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами відповідно до ст. 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" та "Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами" була проведена перевірка дотримання державної дисципліни цін при формуванні і застосуванні тарифів на роботи і послуги Санітарно-епідеміологічною станцією об’єкта з особливим режимом роботи Міністерства охорони здоров’я м. Енергодар за період з 01.05.2005 року по 01.06.2006 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 1351 від 27 серпня 2003 року (1351-2003-п) в частині нарахування до фіксованого тарифу ставки податку на додану вартість в розмірі 20% та в частині застосування понижуючих коефіцієнтів у проведенні досліджень однотипного виду продукції. За результатами зазначеної перевірки відповідачем було прийняте рішення № 209 від 05 жовтня 2006 року про застосування економічних санкцій до позивача, а саме: вилучення в доход державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки в сумі 24728,24 грн. та 49456,48 грн. штрафу.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1351 від 27.08.2003 року "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби" (1351-2003-п) затверджено тарифи на послуги, що надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

У затверджених Кабінетом Міністрів України тарифах не зазначено, що тарифи встановлюються без урахування податку на додану вартість.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" базою оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товару (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Аналізуючи вищенаведені норми законів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України також вважає, що у затверджених Кабінетом Міністрів України тарифах включений податок на додану вартість, а тому рішення відповідача № 275 від 29 жовтня 2004 року відповідає чинному законодавству, дії позивача щодо включення податку на додану вартість до тарифів на роботи і послуги, є неправомірними

Податкові роз’яснення Державної податкової адміністрації України від 15 вересня 2003 року не мають нормативно-правового характеру і не являються обов’язковими для застосування.

Крім того, вони суперечать вищенаведеним нормам закону.

Таким чином, апеляційний суд помилково застосував Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 11 травня 2006 року (662-2006-п) , якою були внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України № 1351 від 27 серпня 2003 року (1351-2003-п) , оскільки вона не може бути застосована до перевіряємого Державною інспекцією з контролю за цінами часу, так як Закон не має зворотної дії в часі.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги, скасування постанови апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області задовольнити.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 13 квітня 2007 року по даній справі скасувати, а постанову господарського суду Запорізької області від 21 грудня 2006 року залишити в силі.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.