К-7999/08 Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення в частині донарахування та сплати до бюджету суми податку на додану вартість - 03.11.2009 Прийняття

Приватним автотранспортним підприємством "Транспортник-1" подано позов про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 04.09.2007р. № 0001042311/0 в частині донарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість за березень 2007 року в сумі 5 733 грн. 33 коп. та за травень 2007 року в сумі 13 188 грн. 33 коп., а всього 18 921 грн. 66 коп. та відповідної суми штрафних санкцій, нарахованої на вказані суми.

Постановою Господарського суду Сумської області від 08.11.2007р. у справі № АС10/519-07 адміністративний позов задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 04.09.2007р. № 0001042311/0 в частині донарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість в сумі 18 921 грн. 66 коп. та 11 478 грн. 22 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування такого висновку суд першої інстанції зазначив, що за даними бухгалтерського обліку станом на 01.03 та 01.05.2007р. в позивача були наявні корми власного виробництва на суми, відповідно, 135 501 грн. 59 коп. та 86 659 грн. 59 коп.; позивач як сільськогосподарський товаровиробник та платник фіксованого сільськогосподарського податку звільняється від сплати податку на додану вартість з продажу продукції власного виробництва; відповідач ні в акті перевірки, ні при розгляді справи не навів жодного доказу продажу позивачем продукції невласного виробництва; позивач за домовленістю з керівниками сільськогосподарських підприємств надавав їм автотранспортні послуги вартістю, яка відповідає перерахованим сумам за корми, та при цьому за відповідними заявами було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог та припинені зобов’язання.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2008р. (справа № 22-а-1424/2008) постанову Господарського суду Сумської області від 08.11.2007р. скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що однією з обов’язкових вимог здійснення зарахування вимог є їх однорідність і заліку не може передувати згода про зміну предмету зобов’язань; податок на додану вартість з операцій по поставці кормів сільськогосподарським підприємствам за відповідні періоди позивач не відобразив ні в загальній, ні в спеціальній деклараціях; позивач зобов’язався надати своїм контрагентам корми, а останні зобов’язані сплатити кошти за отримані автотранспортні послуги, і ці вимоги не є однорідними та не можуть припиняти зобов’язання по поставці кормів; позивачем правомірно віднесено податок на додану вартість по операціях з надання автотранспортних послуг до сільгоспдекларації по першій події; в позивача станом на 01.07.2007р. виник кредитний залишок, що свідчить про відсутність в нього залишку власної сільськогосподарської продукції.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу в якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції посилаючись на порушення норм законодавства обґрунтовуючи при цьому свої вимоги зазначеними в постанові місцевого господарського суду обставинами.

Відповідач заперечення на касаційну скаргу не подав.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення став акт від 22.08.2007р. № 340/23-3/30343562 про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004р. по 30.06.2007р. в якому зазначено, зокрема, про заниження позивачем податку на додану вартість за березень 2007 року в розмірі 5 733 грн. 33 коп. та за травень 2007 року в сумі 13 188 грн. 33 коп. у зв’язку з не включенням сум ПДВ від отримання оплати за корми не власного виробництва до податкового зобов’язання по загальній декларації з податку на додану вартість.

Крім того, судами встановлено надання позивачем в березні і травні 2007 року транспортних послуг згідно податкових накладних і включення податку на додану вартість по цим операціям до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва; отримання позивачем в травні 2007 року коштів за корми без їх поставки; зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом надання автотранспортних послуг на суму, яка відповідає сумі коштів, отриманих за корми.

Пунктом 11.29. статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції станом на момент здійснення спірних операцій) зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Згідно пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 вказаного Закону датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, позивач обґрунтовано відніс до спеціальної декларації податок на додану вартість по операціях з надання транспортних послуг, однак в порушення вищевказаної норми зобов’язання по операціях з поставки кормів не відніс ні до загальної, ні до спеціальної декларації з податку на додану вартість.

Крім того, зарахування зустрічних однорідних вимог позивачем зі своїми контрагентами шляхом надання останнім автотранспортних послуг в сумі, що відповідає отриманим коштам за корми, не відповідає вимогам ст. 601 ЦК України, ч. 3 ст. 203 ГК України.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову є вірним, а вимоги позивача –необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –

1. Касаційну скаргу Приватного автотранспортного підприємства "Транспортник-1" відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2008р. (справа № 22-а-1424/2008) залишити без змін.