К-14713/08 Про визнання протиправним рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД - 03.11.2009 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2008 року

та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2008 року

у справі № 2-а-6925/08

за позовом Закритого акціонерного товариства "Виробниче об’єднання "Конті"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2008 року, задоволено позов ЗАТ "Виробниче об’єднання "Конті" та визнано протиправним рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 3 березня 2008 року № 0000121313/7698/10-15-16-23/2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 4324 грн. 37 коп.

Н е погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постановлені судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в позові.

Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення – без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Предметом позову є рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 3 березня 2008 року № 0000121313/7698/10-15-16-23/2 про застосування до ЗАТ "Виробниче об’єднання "Конті" штрафних (фінансових) санкцій за платежем - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 4324 грн. 37 коп.

Вказане рішення прийнято на підставі висновків акта № 134/15-16-23/2-25112243 від 25 лютого 2008 року невиїзної документальної перевірки дотримання позивачем вимог валютного законодавства за період з 19 вересня 2007 року по 21 грудня 2007 року.

У вказаному акті перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 185/94-ВР (185/94-ВР) ) та пункту 3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 (z0338-99) , а саме: перевищення граничного терміну поставки товару з 19 по 21 грудня 2007 року, що становить 3 календарні дні.

Податковий орган вважає, що датою перетину товаром митного кордону України є дата, зазначена у вантажно-митній декларації № 700000005/007332, відповідно до якої митне оформлення товару здійснено 21 грудня 2007 року, та товар випущений у вільний обіг.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що датою імпорту слід вважати дату надходження товару на митну території України, що й є фактичним перетином товаром митного кордону України.

Суд касаційної інстанції погоджується з даною правовою позицією судів попередніх інстанцій, з огляду на слідуюче.

Згідно статті 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" (далі – Закон № 959-ХІІ (959-12) ) імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями Україні, розташованими за її межами.

Моментом здійснення імпорту, згідно статті 1 Закону № 959-ХІІ, є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до пункту 2 статті 1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно з пунктами 23, 35 статті 1 Митного Кодексу України, переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов’язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація; пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Таким чином, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що момент перетину товаром митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд. Відповідно до статті 1 Закону № 959-ХІІ визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем - момент фізичного перетину товаром митного кордону держави.

Як встановлено судами, поставка товару вартістю 220000 євро, що є повною сумою контракту № 2106 від 21 червня 2007 року, укладеного позивачем з фірмою "Окутюрье Сарл", була здійснена продавцем 18 грудня 2007 року. Відповідно до відміток митного органу на кордоні, а саме, Ягодинської митниці, зазначених на товарно-транспортних накладних, що супроводжували ввезення товару, датою перетину товаром митного кордону України є 18 грудня 2007 року.

Отже, відміткою пункту пропуску Ягодинської митниці про взяття товару під митний контроль України відповідно 18 грудня 2007 року засвідчується факт та дата фактичного переміщення вантажу через митний кордон України, що свідчить про дотримання позивачем граничних строків поставки товарів, визначених Законом № 185/94-ВР (185/94-ВР) . А відтак рішення відповідача від 3 березня 2008 року № 0000121313/7698/10-15-16-23/2 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4324 грн. 37 коп. прийнято за відсутності правових підстав для його прийняття.

З а наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2008 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2008 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку відхилити, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2008 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2008 року залишити без змін.