ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" листопада 2009 р. м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Бим М.Є. (доповідач), Гончар Л.Я., Харченка В.В., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2008 року у справі № АС12/237-08 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі страхових внесків, -
В С Т А Н О В И Л А :
В квітні 2008 року Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області звернулось до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просило стягнути з відповідача 179 грн. 70 коп. боргу, в тому числі страхових внесків –9 грн. 70 коп., фінансових санкцій –170 грн..
Постановою господарського суду Сумської області від 11 червня 2008 року відмовлено в задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2008 року постанова господарського суду Сумської області від 11 червня 2008 року скасована, ухвалене нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволені.
В касаційній скарзі приватний підприємець ОСОБА_1 просить скасувати зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі постанову господарського суду Сумської області від 11 червня 2008 року, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
В запереченнях на касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області просить залишити касаційну скаргу ПП ОСОБА_1 без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2008 року без змін.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено судом, відповідач в установленому порядку зареєстрований як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області.
Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області здійснило перевірку правильності повноти нарахування своєчасності сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інших платежів за період з 04.02.1999 року по 31.10.2006 року, за результатом якої відповідачу була донарахована сума зобов’язань за 2002-2003р.р. в сумі 9 грн. 70 коп.
За результатами планової документальної перевірки складено акт від 27 листопада 2006 року за № 40, на підставі якого рішенням від 06.12.2006 року № 970 до відповідача застосовані штрафні санкції в сумі 170 грн. відповідно до п.п.17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відповідно до ст.. 9 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" (z0064-04)
, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1- від 19.12.2003 року, рішення органу Пенсійного фонду про накладення штрафу приймається на підставі акту перевірки, та перший примірник рішення протягом трьох робочих днів з дня його винесення вручається під підпис керівника або головного бухгалтера страхувальника, або надсилається листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування"від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ ( далі Закон 1251-ХІІ) платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно з ст.. 11 Закону № 1251-ХІІ (1251-12)
відповідальність за правильність обчислення, своєчасності сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до Законів України.
Відповідно до вимог п.п. "б"п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. ; Закону № 2181-ІІІ (2181-14)
контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях. Отже, чинним законодавством передбачено, що саме акт перевірки є об"активною, правомірною підставою для застосування штрафної санкції відповідно до п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ, дія якого поширювалася на правовідносини між сторонами в 2002-2003 роках, до набрання чинності ЗУ "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР)
.
Відповідно до п. 9.3 Постанови Правління Пенсійного фонду № 2-4 (z0212-02)
від 19.01.2002 року "Про затвердження Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та інших платежів" на 1 січня органами Пенсійного фонду України проводиться звірення розрахунків усіх платників за всіма платежами, які сплачуються до відповідного органу Пенсійного фонду України. На вимогу платника органи Пенсійного фонду України проводять звірення розрахунків за всіма платежами, які сплачуються платниками за звітний період.
Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: