Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Нечитайла О.М., Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу дочірнього підприємства холдингової компанії "ПАРК" "Парк-Мастер"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.06.2006р.

у справі № 23/269 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції

до дочірнього підприємства холдингової компанії "ПАРК" "Парк-Мастер" (ДП "Парк- Мастер")

про стягнення 70 783,01 грн. заборгованості перед бюджетом по сплаті вартості торгового патенту

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2006р. в задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.06.2006р. скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2006р., позов про стягнення з ДП "Парк-Мастер" заборгованості перед бюджетом по сплаті вартості торгових патентів у сумі 51533, 00 грн. (з врахуванням уточнення позивачем позовних вимог) задоволено.

В касаційній скарзі дочірнє підприємство холдингової компанії "ПАРК" "Парк-Мастер" (далі-відповідач) просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.06.2006р., залишивши в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2006р.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачу за період 2003-2005 років було видано 24 торгових патенти на право здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу для використання гральних автоматів терміном дії 60 календарних місяців.

Iз загальної кількості торгових патентів станом на 01.01.2004р. у відповідача знаходилося 10 торгових патентів; 17.02.2004р. відповідачем придбано 5 патентів, 17.09.2004р. придбано 10 патентів, здано 11 патентів, 01.05.2005р. придбано 6 патентів, 01.03.2005р. - 4 патенти; 13.12.2005р. всі наявні торгові патенти в кількості 24 штук здані підприємством та анульовані 13.12.2005р. у зв'язку з припиненням діяльності підприємства з 01.01.2006р.

Судом встановлено. що сума бюджетної заборгованості, з приводу сплати якої виник спір, донарахована відповідачу контролюючим органом до сплати за II,III, IV квартали 2005 року за ставками, встановленими статтею 47 Законом України "Про державний бюджет України на 2005" від 23.12.2004р. №2285-IV (2285-15) , а саме 4200,00 грн. за один торговий патент для використання грального автомату з грошовим або майновим виграшем за рік. Цей Закон набрав чинності з 01.01.2005р.

Згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" (2505-15) від 25.03.2005р. № 2505- IV в частину 3 статті 51 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) внесені відповідні зміни щодо вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, в тому числі для використання грального автомату з грошовим або майновим виграшем встановлено вартість торгового патенту за рік 4200,00 грн.

Наведені норми неконституційними не визнані.

Відповідно до статті 75 Конституції України (254к/96-ВР) єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Суд першої інстанції помилково обгрунтував свої висновки неможливістю застосування ставок, встановлених бюджетним законом на бюджетний рік, а не Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) , посилаючись на неузгодженість таких змін із загальними принципами оподаткування, встановленими Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) та Бюджетним кодексом України (2542-14) .

При цьому суд порушив правила застосування норм матеріального права, надавши перевагу законам, які в спірних правовідносинах є загальними, тоді як перевагу мають спеціальні закони. Таким є Закон України "По патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) та відповідні норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) .

Відповідно до абзацу третього частини 5 статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про обов'язок ДП "Парк-Мастер" сплатити вартість торгових патентів за II, III, IV квартали 2005 року із строками платежу не пізніше ніж до 15 березня та 15 вересня цього року відповідно, виходячи з діючих на ці дати ставок.

Таким чином, вимоги позивача відносно стягнення 51533,00грн. перед бюджетом по сплаті вартості торгового патенту правомірно визнані судом апеляційної інстанції такими, що підлягають задоволенню.

Судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права; передбачених статтями 226 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу дочірнього підприємства холдингової компанії "ПАРК" "Парк-Мастер" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.06.2006р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .