Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги: Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси та Прокуратури у Київському районі м.Одеси.

на постанову господарського суду Одеської області від 17 серпня 2006р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2006р. та

у справі №6/246-06-6290А

за позовом Одеської товарної біржі

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси

за участю Прокуратури Київського району м.Одеси

про скасування податкового повідомлення-рішення

У червні 2006р. позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси від 30.03.2006р. №0001661700/0 про визначення суми податкового зобов’язання у сумі 1153660,44грн. у т.ч. 384553,48грн. основного платежу та 769106,96грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем в порушення податкового законодавства неправомірно прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, оскільки товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку, а в противагу визначенню поняття податкового агента у Законі України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) товарна біржа не здійснює нарахування, утримання та сплату податку з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та рахунок платника податку, не веде податковий облік та не подає податкову звітність податковим органам відповідно до чинного законодавства та не несе відповідальність за порушення норм Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) .

Постановою господарського суду Одеської області від 17 серпня 2006р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2006р. позовні вимоги були задоволені частково: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси від 30.03.2006р. №0001661700/0 в частині визначення податкового зобов’язання за платежем по податку з доходів фізичних осіб у сумі 1153376,49грн., з нарахуванням штрафних санкцій, у т.ч. за основним платежем 384458,83грн. та штрафними санкціями 768917,66грн. В решті позову відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів справи дійшли висновку, що товарна біржа не є податковим агентом в розумінні Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) , оскільки не здійснює посередницьку діяльність по договорах, що укладаються на біржі, а відповідно до цього Закону податковим агентом по операціям з об’єктами рухомого майна є особи, які здійснюють посередницькі функції по угодах з рухомим майном або нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій Державна податкова інспекція у Київському районі м.Одеси звернулася із касаційною скаргою а прокуратура у Київському районі м.Одеси – із касаційним поданням до Вищого адміністративного суду України, в яких поставлено питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, як таких, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом ДПІ у Київському районі м.Одеси було проведено комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Одеською товарною біржою за період з 01.10.2003 року по 30.09.2005 року, про що складено акт від 21.03.2006 року №863/22-00/03876810/36.

Висновком акта перевірки встановлено, що позивачем було порушено приписи п.п.1.3, 1.15, 1.20 ст.1, п.2.1 ст.2, .п.п.3.1.3 п.3.1, п.3.5. ст..3, п.п.4.2.6 п.4.2 ст.4, п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.9.11.1 п.9.11 ст.9, ст..12, п.17.2 ст.17, п.19.2 ст.19, п.21.1 ст.21, п.22.3 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ст.4 "Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги", затвердженого постановою КМУ від 26.12.2003р. №2035 (2035-2003-п) , внаслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 384458,83грн..

На підставі вказаного висновку відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.03.2006р. №0001661700/0, яким визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 1153660,44 грн. (основний платіж – 384553,48грн., 769106,96грн. – штрафні санкції).

Згідно зі ст. 279 Господарського кодексу України, товарна біржа є особливим суб’єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов’язаним з ним торговельним операціям.

Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку (п.7 означеної статті).

Відповідно до п.п.1.15 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент - юридична особа (її філія,відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх

організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Підпунктом п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 цього Закону визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно з п.12.3 ст.12 Закону, якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Якщо один об'єкт рухомого майна обмінюється на інший об'єкт рухомого майна, то кожна із сторін договору міни сплачує 50 відсотків від суми податку, що визначається шляхом застосування ставки податку, визначеної пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, до вартості майна, розрахованої за звичайними цінами, яке відчужується кожною із сторін (п.12.4 ст.12 Закону).

Відповідно до п.12.5 ст.12 Закону податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому в статті 12 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди за наявності документа про сплату податку сторонами договору.

Для оформлення договору платник податку зобов'язаний здійснити дії щодо сплати податку з доходу від операцій з відчуження об'єктів рухомого майна, а нотаріус - дії щодо подання інформації податковому органу в порядку, передбаченому в пункті 11.3 статті 11 цього Закону.

Доходи (прибутки), зазначені у цій статті, кінцево оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок (п.12.6). А одинм із об'єктів оподаткування є доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті (п.п.3.1.3 п.3.1 ст.3Закону).

Відповідно до ст.ст. 1, 4, 8- 10, 15- 16 Закону України "Про товарну біржу" товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Біржа як організація, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні і юридичному оформленні біржових угод, за надання послуг отримує оплату, а грошові кошти за реалізоване майно на власний рахунок не отримує і з такого рахунку не виплачує.

Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно,самостійний баланс, власні поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням.

Правовий статус товарної біржі свідчить, що вона здійснює організацію торгового процесу, забезпечує дотримання учасниками біржових торгів досягнутих домовленостей щодо купівлі-продажу товарів, які продаються на цих торгах; засвідчує факт укладення біржових угод та гарантує їх виконання. Така діяльність не є посередництвом, як здійсненням юридичних дій в інтересах іншої особи.

Та обставина, що зареєстровані на біржі угоди не потребують нотаріального посвідчення, а приватні нотаріуси, як особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (1958-15) " від 01.07.2004 р. № 1958-ІУ визнані податковими агентами, не означає, що товарна біржа через схожість юридичних наслідків реєстрації біржових угод з нотаріальним посвідченням договорів має статус податкового агента.

Що стосується донарахування податковим органом позивачу податку з доходів фізичних осіб в сумі 94,65грн. у зв’язку з перерахунком нарахування працівникам заробітної плати з застосуванням податкових соціальних пільг в той час, коли були надані заяви про припинення трудових відносин, то суди попередніх інстанцій правомірно відмовили у задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки позивачем порушено вимоги п.4 "Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги" затвердженого постанової КМУ від 26.12.2003р. №2035. Вказаною нормою встановлено, що пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами, і зупиняється з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.

За таких обстави колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судові рішення попередніх судових інстанцій були прийняті у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Отже, судами попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційних скаргах не вбачається.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційні скарги: Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси, прокуратури у Київському районі м.Одеси – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Одеської області від 17 серпня 2006р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2006р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.