К-23858/06 Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму бюджетного відшкодування з ПДВ - 30.07.2008 Прийняття

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові від 14.07.2005 №0004232320/0, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 977774 грн., у т.ч. 557595 грн. основного платежу та 420179 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 23.02.2006, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2006, позов задоволено повністю.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив відмовити в її задоволені, судові рішення залишити без змін. Представника у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Справу розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст. 221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій 23.11.2004 між ВАТ "Донбасторгкомплект" та позивачем укладено договір купівлі-продажу товарів на умовах товарного кредиту №ТК-23/11/04-06, за умовами якого перший передає другому товар згідно специфікації, а другий зобов’язується прийняти та оплатити поставлений товар, загальною вартістю 856750,02 грн., у т.ч. 142791,67 грн. ПДВ. Передача товарів в повному обсязі підтверджується актом прийому-передачі від 02.12.2004.

Оскільки позивачем не проведено розрахунок в строк визначений п.2.3 договору, тобто протягом одного банківського дня з моменту отримання товару, в силу вступив п.2.4, згідно якого товар продається на умовах товарного кредиту, процент за користування послугами товарного кредиту нараховується від дати поставки включно в розмірі 3% (з ПДВ) в день від суми, що підлягає перерахуванню на рахунок продавця, заключний розрахунок по послугам товарного кредиту покупець повинен зробити станом на 31.12.2004.

Згідно протоколу-погодження №1 від 31.12.2004 сума процентів, що підлягають сплаті, складає 668265,02 грн., загальна сума, що підлягає сплаті за договором становить 1525015,04 грн.

В рахунок оплати за договором позивач по акту прийому-передачі векселів від 30.12.2004 як кредитор за договором купівлі-продажу товару від 03.12.2004 №КП-03/12/04-12 прийняв від ПВКП "Автотехснаб" в рахунок розрахунків простий вексель №643049776840 від 24.11.2004, емітований ТОВ "Омега-Інвест", номінальною вартістю 1413809 грн., який 31.12.2004 по акту прийому-передачі векселів передано, а ТОВ "Донбасторгкомплект" прийнято в рахунок розрахунку по договору купівлі-продажу товарів на умовах товарного кредиту №ТК-23/11/04-06 простий вексель №643049776840 від 24.11.2004, емітований ТОВ "Омега-Інвест", номінальною вартістю 1413809 грн.

Суди попередніх інстанцій з посиланням на приписи пп.3.2.1, 3.2.4 п.3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", дійшли висновку, що операції з продажу за кошти цінних паперів (векселів), що випущені в обіг (емітовані) суб’єктами підприємницької діяльності та операції з обігу валютних цінностей (векселів) не є об’єктом оподаткування незалежно від змісту операції, в якій вони використовуються.

А також, що аналіз норм Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , Закону України "Про обіг векселів в Україні" (2374-14) дає підстави для висновку, що податок на додану вартість не додається до номіналу векселя, та відповідно не може формуватися податковий кредит у платника ПДВ, який отримує такий вексель за борговими зобов’язаннями за поставлену продукцію, а тому у відповідача відсутні підстави для нарахування позивачу податкових зобов’язань в сумі 282761,80 грн. в грудні 2004 року за операцією з передачі ТОВ "Донбасторгкомплект" векселя.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.03.2003 між позивачем, від імені якого діє повірений ЗАТ Інвестиційна компанія "Народна енергія"(покупець), та ТОВ "Компанія "Промбізнеспроект" (продавець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів на умовах товарного кредиту №ПБ-МАГ-ТК-1, за умовами якого продавець передає покупцю право власності на цінні папери – вексель №643045683939 номінальною вартістю 2035802,47 грн., емітентом якого є Підприємство "Чуткість "ООІ "Допомога". Передача векселя підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів від 03.03.2003.

Пунктом 2.3 договору передбачено здійснення оплати шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця вартості переданого векселя протягом одного банківського дня з моменту отримання цінного паперу, тобто до 04.03.2003 включно, у цьому випадку проценти за право користування товарним кредитом не утримуються.

Пунктом 2.4 передбачено у разі невиконання п.2.3 щодо строків оплати, цінні папери продаються на умовах товарного кредиту, відсотки за користування яким нараховуються в розмірі 3% (з ПДВ) в день від суми належної до перерахування, з граничним строком розрахунку 30.05.2003.

Згідно протоколу-погодження №1 від 31.03.2003 підписаного між сторонами, загальна вартість послуги по відстрочці платежу (товарному кредиту) склала 1649000 грн., у т.ч. ПДВ 274833,33 грн.

31.03.2003 між сторонами договору купівлі-продажу цінних паперів складено акт приймання-передачі наданих послуг №1, ТОВ "Компанія "Промбізнеспроект" видано позивачу податкову накладну №151 від 31.03.2003 за послуги по товарному кредиту на загальну суму 1649000 грн., в т.ч. ПДВ 274833,33 грн. Сума ПДВ була віднесена позивачем до складу податкового кредиту у березні 2003 року.

Судами попередніх інстанцій, з посиланням на приписи пп.3.2.1, 3.2.4 п.3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", зроблено висновок, що операції з продажу за кошти цінних паперів (векселів), що випущені в обіг (емітовані) суб’єктами підприємницької діяльності та операції з обігу валютних цінностей (векселів) не є об’єктом оподаткування незалежно від змісту операції, в якій вони використовуються. Згідно приписів Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) за угодами товарного кредиту проценти (відсотки) нараховуються саме на товари, збільшуючи їх вартість в залежності від встановленого угодою строку кінцевого розрахунку, а тому об’єктом нарахування процентів (відсотків) є товари, а не інші об’єкти, а тому проценти (відсотки) за товарним кредитом не можуть бути платою за користування послугою з товарного кредиту, надання якої за угодами товарного кредиту взагалі є неможливим, а тому, витрати з придбання товарів за угодами товарного кредиту складаються з вартості товарів збільшеної на суму проценті, а тому висновок відповідача про неправомірне віднесення сплаченого позивачем ПДВ у складі відсотків до податкового кредиту є безпідставним.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій судова колегія не погоджується виходячи з такого.

Згідно п.1.6 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" товари – це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Пунктом 1.19 цього Закону під бартером (товарний обмін) розуміється господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги), у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, у результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг), а п.1.31 ст.1 встановлено, що продаж товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за оплату або компенсацію, незалежно від її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Таким чином вексель, переданий позивачем в погашення заборгованості за отримані матеріальні цінності від ВАТ "Донбасторгкомплект" за договором купівлі-продажу товарів на умовах товарного кредиту №ТК-23/11/04-06 від 23.11.2004 підпадає під ознаки товару в розумінні ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Особливості оподаткування товарообмінних (бартерних) операцій визначені п.7.1 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого доходи та витрати від здійснення товарообмінних (бартерних) операцій визначаються виходячи з договірної ціни такої операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Враховуючи, що умовами надання товарного кредиту була сплата 3% в день (1095% за рік), то такий розмір відсотків не можна визнати звичайною ціною послуги з товарного кредитування.

Згідно з підпунктом 1.20.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , якщо пунктом 1.20 не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

За змістом пп.1.20.8 цього Закону обов’язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надавати запит, а платник податку зобов’язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого пп.1.20.1 цього пункту.

Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) регламентовано пп.1.20.2 Закону.

Таким чином, товарообмінні операції обкладаються податком на прибуток та податком на додану вартість.

Крім того, не знайшла свого відображення в судових рішеннях і та обставина, що отриманий від ВАТ "Донбасторгкомплект" товар за договором купівлі-продажу на умовах товарного кредиту №ТК-23/11/04-06 від 23.11.2004, загальною вартістю з врахуванням процентів за товарним кредитом 1525015,04 грн. був проданий позивачем ПВКП "Автотехснаб" згідно договору від 03.12.2004 №КП-03/12/04-12 за ціною 857778,12 грн., тобто за ціною меншою від ціни придбання.

Суди не встановили та не обґрунтували наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) продажу товару за ціною, значно нижчою від ціни придбання, та одержання внаслідок таких операцій збитків. Оскільки такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Не досліджено чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання в майбутньому коштів із державного бюджету за даними операціями.

Незрозумілим є і висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для віднесення до податкового кредиту у березні 2003 року 274833,33 грн. ПДВ з послуги по товарному кредиту, з огляду на прийняте рішення.

Виходячи з наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування прийнятих у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.