Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Маринчак Н.Є., Мойсюка М.І., Сороки М.О., Штульмана І.В.,

при секретарі судового засідання Семяністої С.Л.,

розглянувши у судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, за участі третьої особи Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернівецької обласної державної адміністрації на постанову Шевченківського районного суду міста Чернівці від 19 грудня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 21 лютого 2007 року,

У липні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, в якому просив визнати бездіяльність протиправною та зобов'язати вчинити дії щодо видачі ордеру на вселення.

Вимоги обґрунтовував тим, що Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в рахунок Договору від 25 вересня 2000 року №10, що укладений з Державним підприємством Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" на будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, по акту приймання-передачі від 19 грудня 2003 року № 218 управлінню МНС України в Чернівецькій області передано три квартири в житловому будинку № 9 по вулиці Миргородській в місті Чернівці, який прийнятий в експлуатацію рішенням Чернівецької міської ради від 19 грудня 2003 року № 801/21.

Рішенням регіональної житлово-побутової комісії від 02 лютого 2004 року ці квартири були розподілені співробітникам МНС України в Чернівецькій області та військової частини Д 0190 міста Чернівці, в тому числі позивачу та членам його сім'ї. Дане рішення затверджене начальником управління МНС України в Чернівецькій області та головою Центральної житлової комісії МНС України.

02 березня 2004 року позивач звернувся із заявою до Чернівецького міського голови про видачу ордеру на квартиру, однак заява була залишена без задоволення з посиланням на неможливість її задоволення через те, що існує звернення заступника голови Чернівецької облдержадміністрації з проханням призупинити розподіл квартир.

Позивач вважав, що юридичних підстав для затягування видачі йому ордеру і вселення в спірну квартиру немає, а тому просив визнати бездіяльність Виконавчого комітету Чернівецької міської ради щодо видачі йому ордеру на вселення у квартиру № 24 по вулиці Миргородській, 9 в місті Чернівці, протиправною та зобов'язати Виконавчий комітет Чернівецької міської ради видати йому ордер на вселення в спірну квартиру.

Постановою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 19 грудня 2006 року, залишеною без зміни ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 21 лютого 2007 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернівецької обласної державної адміністрації, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить їх скасувати.

У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Постановляючи рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції.

Проте з такими висновками погодитися не можна виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, розглядаються судами в порядку цивільного судочинства, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір про право на житло (на вселення в квартиру), що в свою чергу виключає розгляд справи в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За правилами частини першої статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За таких обставин та порушень норм процесуального права оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню з закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 223, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернівецької обласної державної адміністрації задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду міста Чернівці від 19 грудня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 21 лютого 2007 року в цій справі скасувати.

Провадження в порядку адміністративного судочинства закрити.

Роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.