Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Панченка О.Н.

суддів: Мойсюка М.І., Смоковича М.І.,

Сороки М.О., Штульмана І.В. (доповідач)

при секретарі: Сторчоус Н.А.

за участю Васільєва Д.Є.,- представника позивача та Литовченко І.О.,- представника відповідача,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Дабл ю Джей-Херсон", м.Херсон до Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у місті Херсоні про скасування податкового повідомлення – рішення, за касаційною скаргою начальника ДПІ у м.Херсоні на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12 вересня 2006 року,-

16.03.2006р. ТОВ "Дабл ю Джей-Херсон" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом про скасування податкового повідомлення рішення ДПІ у м.Херсоні від 19.09.2005р. №0006812301/0 про зменшення бюджетного відшкодування на 262900,48грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 112551,63грн. та податкового повідомлення-рішення від 21.10.2005р. №0007502301/1 про застосування штрафних санкцій з ПДВ в сумі 18898,61грн.

Позивач вважає, що бюджетне відшкодування не може ставитися в пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, які не мали ніяких безпосередніх господарських зв’язків з товариством. Посилається на те, що п.7.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що у разі, коли за результатами звітного періоду різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду має від’ємне значення, то така сума підлягає (як надміру сплачена) відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України, який, на його думку, має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету. Підставою для відшкодування є дані тільки податкової декларації платника податків за звітний період.

ТОВ "Дабл ю Джей-Херсон" звертає увагу суду на те, що за вересень 2004 року йому було відшкодовано від’ємне значення ПДВ тільки частково в сумі 2274179грн. ПДВ із заявлених 3000000грн. ПДВ, за жовтень 2004 року – 2295306грн. із заявлених 3500000грн. ПДВ, за жовтень 2003 року, квітень, липень, серпень 2004 року позивач взагалі не одержав бюджетного відшкодування ПДВ. Позивач вважає, що відповідачем неправомірно застосовані штрафні санкції на фактично невідшкодовані суми податку на додану вартість.

Постановою господарського суду Херсонської області від 16.05.2006р. позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні №0006812301/0 від 19.09.2005р. про зменшення ТОВ "Дабл ю Джейн-Херсон" бюджетного відшкодування на 262900,48грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 112551,53грн. в частині застосування 43355,88грн. штрафних санкцій, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 21.10.2005р. №0007502301/1 про застосування до ТОВ "Дабл ю Джей-Херсон" штрафних санкцій з ПДВ в сумі 18898,61грн. Постанова мотивована тим, що право на бюджетне відшкодування виникає тільки при фактичному надходженні ПДВ до Державного бюджету України від продавця, а не випливає з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару. Тому заявлена позивачем до відшкодування сума податку на додану вартість не підтверджується податковими зобов’язаннями постачальників товарів. Тому відповідач правомірно зменшив бюджетне відшкодування, але штрафні санкції нараховані неправомірно, оскільки це суперечить вимогам п.8 Інструкції "Про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110 (z0268-01) .

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.09.2006р. позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення – рішення ДПІ у м.Херсоні №0006812301/0 від 19.09.2005р. про зменшення ТОВ "Дабл ю Джей-Херсон" бюджетного відшкодування на 262900,48грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 112551,63грн. Скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у м.Херсоні від 21.10.2005р. №0007502301/1 про застосування до ТОВ "Дабл ю Джей-Херсон" штрафних санкцій з ПДВ в сумі 18898,61грн. Постанова мотивована тим, що законодавством не передбачено умовою отримання бюджетного відшкодування надходження податку до бюджету.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, начальник ДПІ у місті Херсоні подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.09.2006р. та залишити в силі постанову господарського суду Херсонської області від 16.05.2006р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.02.2008р. касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З акту проведеної відповідачем перевірки від 13.09.2005р. №1670/237/32618973 обгрунтованості відшкодування ПДВ ТОВ "Дабл ю Джей-Херсон" за жовтень 2003 р., квітень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2004 року встановлено, що ряд підприємств, які поставляли позивачеві товари за договорами є фіктивними, тобто у судовому порядку встановлена недійсність їх установчих документів, свідоцтв платників податків з моменту реєстрації, інші- ухилялися від сплати податків, внаслідок чого вони не сплачували до бюджету і податок на додану вартість. З цих підстав відповідач вважав завищеною суму бюджетного відшкодування, яку позивач показав у звітних періодах, коли відбулися угоди з фіктивними підприємствами і прийняв податкове повідомлення-рішення № 0006812301/0 від 19.09.2005р. про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування на 262900грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 112 551,63грн.

Пунктом 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів(робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва(обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п.7.4.5 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт(послуг)- актом прийняття робіт(послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт(послуг). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до податкового кредиту залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено дату виникнення права на податковий кредит як одну з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку(товарного чека)- в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів(робіт, послуг).

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в чинній на той час редакції передбачалося, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п.п.7.7.1 цієї статті має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є тільки дані податкової декларації за звітний період (п.7.7. 3 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Системний аналіз норм Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) дозволяє зробити висновок про те, що право на відшкодування податку на додану вартість з бюджету виникає лише при фактичному надходженні ПДВ до Державного бюджету від продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем в ціні товару. Таким чином, законодавець передбачив, що однією з обов’язкових підстав для включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до Державного бюджету України. Законом встановлений прямий взаємозв’язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням цього податку. Тому правильним є висновок суду першої інстанції щодо пов’язаностізазначених етапів між собою: сплата податку, включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. Відповідно до п.п.7.7.5 ст.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", джерелом бюджетного відшкодування податку на додану вартість є суми цього податку, зараховані до Державного бюджету.

З матеріалів справи видно, що фактично суми податку на додану вартість не надійшли до Державного бюджету України по сумнівним операціям з участю суб’єктів підприємницької діяльності, державна реєстрація яких скасована судами, які не звітували до податкових органів, та не сплачували податків.

Виходячи з викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова господарського суду Херсонської області від 16.05.2006р. прийнята відповідно до вимог чинного законодавства і скасована постановоюЗапорізького апеляційного господарського суду від 12.09.2006р. помилково.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу начальника Державної податкової інспекції у місті Херсоні– задовольнити.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12 вересня 2006 року – скасувати, постанову господарського суду Херсонської області від 16 травня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.