Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Степашка О.І.

суддів: Конюшка К.В.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.04.2006 р. та на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 р. та касаційну скаргуОСОБА_1 на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 р. у справі 2-4/6014-2006А за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особиОСОБА_1 до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним рішення,

У лютому 2006 року суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 подано позов до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним рішення.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.04.2006 року позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 18.11.2005 р. №0000652330/0 про застосування штрафних санкцій у сумі 2314,75 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 року, постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.04.2006 року було скасовано та прийнято нову постанову, якою визнано нечинним рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 18.11.2005 р. №0000652330/0 в частині застосування фінансових санкцій в сумі 340 грн. В решті відмовлено.

Не погоджуючись з постановами судів першої та апеляційної інстанцій, Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим оскаржила їх в касаційному порядку, посилаючись в касаційній скарзі на те, що при прийнятті оскаржуваних постанов судами порушено норми матеріального права, а також, що суди визнали встановленими обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, за умови недоведеності таких обставин, та просить скасувати оскаржувані судові рішення. В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилається на порушення норм матеріального права, невірну оцінку обставин справи.

Розглянувши касаційні скарги та вивчивши матеріали справи колегія суддів доходить висновків про відсутність підстав для їх задоволення.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим була проведена перевірка позивача з питань дотримання вимог законодавства про готівкові розрахункові операції, про що було складено акт №01070105/23-30/000334 від 13.10.2005 р.

На підставі вказаного акту було прийнято рішення №0000652330/0 від 18.11.2005 р. про застосування фінансових санкцій у сумі 2314,75 грн., з яких 340 грн. застосовані на підставі п.4 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за невиконання щоденного друкування фіскального звітного чеку.

Пункт 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачає обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності при продажу товарів щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно додатку до Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 р. №199 (199-2002-п) , підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, звіт за 10.09.2005 року був виконаний 10.09.2005 р. о 23 год. 31 хв. Перша розрахункова операція 11.09.2005 р. відбулася о 08 год. 18 хв., а денний фіскальний звіт №1761 за 11.09.2005 р. був роздрукований 12.09.2005 р. о 07 год. 48 хв. Посилання відповідача на те, що перша розрахункова операція була здійснена 11.09.2005 р. о 07 год. 33 хв., правомірно не було прийнято судами до уваги, оскільки у вказаний час відбулося службове внесення авансу у сумі 25,09 грн.

Таким чином, рішення №0000652330/0 від 18.11.2005 р. в частині застосування фінансових санкцій в сумі 340 грн. правомірно було визнано нечинним.

Фінансові санкції в сумі 1 974,75 грн. були застосовані до позивача на підставі ст. 22 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за невідповідність суми коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Судом апеляційної інстанції було спростовано твердження суду першої інстанції про те, що позивач і ОСОБА_2здійснювали розрахунки з покупцями за столами, що стоять поряд.

Так, судом другої інстанції встановлено, що з дозволу на розміщення об'єкту торгівлі №2049 вбачається, що позивач здійснює торгівлю в приміщенні торговою площею 67,6 кв.м., проте як, з дозволу №476 вбачається, що ОСОБА_2здійснює торгівлю в приміщенні торговою площею 80 кв.м. Колегія судів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що з поверхневого плану будинку АДРЕСА_1 та вказаних дозволів на розміщення об'єкту торгівлі, вбачається здійснення позивачем і ОСОБА_2торгової діяльності в різних приміщеннях.

Відповідно п.13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язанні забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Тому, факт невідповідності суми грошових коштів на місці проведення розрахунків, сумі зазначеній у поточному звіті реєстратора розрахункових операцій, належним чином встановлений.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання нечинним рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 18.11.2005 р. №0000652330/0 в частині застосування фінансових санкцій в сумі 1974,75 грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності вказаних висновків суду другої інстанції.

Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли привести до зміни чи скасування судових рішень, в справі не встановлено.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,

Касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим та касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особиОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.04.2006 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 р. у справі 2-4/6014-2006А - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом одного місяця з дня виникнення виняткових обставин може бути оскаржена до Верховного Суду України.