Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі: Каліушко Ф.А.

за участю представників сторін:

позивача: Нестеренка О.Г., Собка О.В., Зубар О.В.

прокурора: Чубенко В.О.

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Львові

на постанову господарського суду Львівської області від 06 червня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2007 року

у справі №5/513-30/79А (№22а-2675/07)

за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" (надалі ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України") в особі Газопромислового управління "Львівгазвидобування" (надалі – ГПУ "Львівгазвидобування")

до Державної податкової інспекції у м.Львові

за участю прокуратури м.Львова

про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити дії та скасування рішень, -

У серпні 2007р. позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог від 31.05.2007р., поставлено питання про: зобовязання відповідача подати державному реєстратору заяву про припинення податкової застави на активи Газопромислового управління "Львівгазвидобування"; визнання нечинними рішення відповідача у формі акта опису за №9/24-0/25560533 від 29.08.2006р.; визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові №0000012401/0/1911 від 05.02.2007р..

Позовні вимоги позивач обґрунтувує наступним.

19.01.2005р. в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано податкову заставу на всі активи платника податків - ГПУ "Львівгазвидобування" НАК "Нафтогаз України", що є порушенням прав і охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки контролюючий орган неправомірно поширив дію права податкової застави на всі активи підприємства, що є втручанням та перешкодою веденню господарської діяльності суб’єктами господарювання з боку органів державної влади. До того ж позивач зазначає, що він не є юридичною особою, а є складовою організації, що включена до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, і, відповідно, до ст. 4 Закону України "Про заставу" з врахуванням Наказу ДПА України №338 від 28.08.2001р. "Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби" (z0857-01) предметом застави не можуть бути об’єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами.

Постановою господарського суду Львівської області від 06 червня 2007р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2007р., позовні вимоги було задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до п.п..7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків за його самостійним рішенням або за рішенням органу стягнення, зокрема, майно, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України. Отже, на майно позивача, який є складовою НАК "Нафтогаз України" майно якої включено до переліку об’єктів права власності, що не підлягають приватизації, не може поширюватись податкова застава.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України звернувся відповідач, який, посилаючись у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, контролюючим органом було проведено планову виїзну перевірку Філії ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" ГПУ "Львівгазвидобування" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 30.09.2006р., про що складено акт №22/23-0/25560533 від 24.01.2007р.. З висновку зазначеного акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлено порушення позивачем п.п.8.6.1 п.8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме, без погодження з ДПІ у м.Львові проведено безоплатну передачу (відчуження) майна, що перебувало у податковій заставі, стороннім організаціям шляхом надання спонсорської допомоги на загальну суму 674668,70грн.; без погодження з ДПІ у м.Львові проведено реалізацію (відчуження) майна, що перебувало у податковій заставі, шляхом зарахування в рахунок наданих послуг та ТМЦ, тобто без надходження коштів на розрахункові рахунки підприємства на суму 871572,28грн.; без погодження з ДПІ у м.Львові проведено списання (ліквідацію) майна, що перебувало у податковій заставі.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000012401/0/1911 від 05.02.2007р. про визначення Філії ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" ГПУ "Львівгазвидобування" штрафу в розмірі суми самовільно відчужених активів, що становить 1546240,98грн..

20.02.2007р. ДПІ у м.Львові прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків Філії ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" ГПУ "Львівгазвидобування".

Відповідно до інформації наданої реєстратором – Інформаційним центром Міністерства Юстиції у м.Львові, у Державному реєстрі застав рухомого майна 24.04.2003р. вчинено запис про наявність податкової застави на всі активи платника податків ГПУ "Львівгазвидобування" перед заставодержателем - ДПІ у м.Львові.

Як вбачається із статуту ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", Компанія "Укргазвидобування" є дочірньою Компанією НАК "Нафтогаз України" і створена вона відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1173 від 24.07.1998р. "Про розмежування функцій видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу" (1173-98-п) на базі газовидобувних підприємств та структурних підрозділів товариства "Укргазпром". Засновником компанії є НАК "Нафтогаз України".

Пунктом 5.4 даного статуту передбачено, що відчуження або передача в заставу основних засобів ДК "Укргазвидобування", їх списання з балансу здійснюється з дозволу Засновника.

Відповідно до пункту 5.5 статуту ДК "Укргазвидобування" передбачено, що вона використовує державне майно, що не підлягає приватизації і не увійшло до статутного фонду, відповідно до чинного законодавства України. Майно, що є державною власністю і надано ДК "Укргазвидобування" у користування включається до її активів.

Пунктом 5.6 статуту передбачено, що майно, яке не підлягає приватизації та передане ДК "Укргазвидобування" у користування не може бути предметом застави або відчежене.

Із Положення про філію ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" ГПУ "Львівгазвидобування" вбачається, що ГПУ "Львівгазвидобування" не є юридичною особою і має право на вчинення значими дій за довіреністю ДК "Укргазвидобування".

Фактичні обставини, встановлені судами двох перших інстанцій свідчать про те, що про те, що позивач у справі не є правомірним повним розпорядником майна, щодо якого виник предмет спору – податкова застава, оскільки предмет спору стосується права власності НАК "Нафтогаз України" як засновкника ДК "Укргазвидобування". Більше того, з матеріалів справи вбачається, що Філія ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" ГПУ "Львівгазвидобування" зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України без права юридичної особи.

Отже, суди вирішили питання про права, свободи, інтереси та обов’язки особи, яка не була повідомлена про можливість вступу в справу, що є безумовною підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд.

За змістом частини 3 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення обов’язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та обов’язки осіб, які не були повідомлені про можливість вступити у справу.

За наведених обставин, судові рішення попередніх інстанцій в порушення вимог ст. 159 КАС України не є законними та обґрунтованими і підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Під час нового розгляду необхідно врахувати викладене, повно та об’єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Львові – задовольнити частково.

Постанову господарського суду Львівської області від 06 червня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2007 року – скасувати та направити справу на новий розгляд в суд пер шої інстанції.

Скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2008р. про зупинення виконання постанови господарського суду Львівської області від 06 червня 2007р. по справі №5/513-30/79А (№22а-2675/07).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.