Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі Коваль Є.В.

касаційну скаргу Новомосковської об‘єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2007р.

у справі № А23/116 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом асоціації фермерів "Агрокомлекс"

до Новомосковської об‘єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2006 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2007 р., позов задоволено частково: скасовано податкові повідомлення-рішення Ново московської ОДПІ № 0000412301/0 від 20.02.2006 р. та № 0000412301/1 від 23.03.2006 р. в частині визначення Асоціації фермерів "Агрокомплекс" податкового зобов’язання за платежем із орендної плати за користування землями комунальної власності в сумі 48684,33 грн., в тому числі 40909,72 грн. – основний платіж та 7774,61 грн. – штрафні санкції, накладені на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

В позові про скасування зазначених податкових-повідомлень рішень в частині визначення позивачу податкового зобов’язання за цим же платежем у сумі 913,04 грн., в тому числі 608,69 грн. – основний платіж та 304,35 грн. – штрафні санкції відмовлено.

Судові рішення вмотивовані висновком суду про відсутність у позивача обов’язку щодо сплати орендної плати за земельні ділянки, договір оренди на які Миколаївською сільською радою та Орлівщинською сільською радою були укладені з виробничим сільськогосподарським кооперативом ім. Щорса.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у зазначеній частині, суд виходив з того, що позивач, як орендар земельних ділянок, наданих в оренду згідно договорів від 03.09.2004 р. та від 28.10.2005 р., укладених з Миколаївською сільською радою та Орліщинською сільською радою, має заборгованість з орендної плати за період з 01.04.2005 р. по 31.12.2005 р.

В касаційній скарзі Ново московська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі заявлених позовних вимог, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій ст. 59 Господарського кодексу України, ст. 2 Закону України "Про плату за землю", ст. 1, частини 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі".

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов щодо донарахованого податкового зобов’язання в сумі 40909,72 грн. та штрафних санкцій в сумі 7774,61 грн., суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що орендна плата за користування землею комунальної власності донарахована позивачу за договорами, укладеними Миколаївською сільською радою та Орліщинською сільською радою з ВСК ім. Щорса, при відсутності реорганізації цього кооперативу.

Такий висновок суду, однак, не відповідає встановленим у справі обставинам та нормам матеріального права.

Судом встановлено, що 28.02.2004 р. зборами членів ВСК ім.. Щорса було прийнято рішення про ліквідацію кооперативу як юридичної особи з передачею прав і обов’язків кооперативу Асоціації фермерів "Агрокомплекс" стосовно дебіторської та кредиторської заборгованостей, оренди майнових і земельних паїв, утримання об’єктів соціальної сфери та соціального захисту співвласників майна, збереження діючих виробничих і соціальних структур.

Питання про перехід прав і обов’язків ВСК ім. Щорса до Асоціації фермерів "Агрокомплекс" було погоджено на засіданні ради Асоціації від 01.03.2004 р.

Основні фонди, інше майно, дебіторська та кредиторська заборгованості ВСК ім. Щорса були передані Асоціації згідно підписаних актів приймання-передачі та передавального балансу станом на 01.06.2004 р.; а 01.07.2004 р. затверджено ліквідаційний баланс ВСК ім. Щорса.

В користування Асоціації фермерів "Агрокомплекс" перейшли земельні ділянки із земель комунальної власності, надані в оренду ВСК ім.. Щорса згідно додаткової угоди від 30.09.2003 р., договору від 07.08.2003 р., від 03.09.2004 р. Миколаївською сільською радою та додаткової угоди від 30.10.2003 р. Орліщинською сільською радою.

Факт користування цими землями з квітня 2004 року позивачем не заперечується.

Приєднання ВСК ім. Щорса до Асоціації фермерів "Агрокомплекс", внаслідок чого відбулося припинення кооперативу як юридичної особи, відповідно до ст. 59 Господарського кодексу України є формою реорганізації підприємства.

Згідно з частиною 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" реорганізація орендаря не є підставою для зміни або розірвання договору оренди, якщо інше не передбачено договором оренди.

Платність, як неодмінна умова користування землею в Україні, передбачена ст. 2 Закону України "Про плату за землю".

З врахуванням зазначеного донарахування позивачу податкових зобов’язань з орендної плати за період з 01.04.2004 р. по 01.04.2005 р. за договорами від 08.07.2003 р. в сумі 712,88 грн., від 07.08.2003 р. в сумі 636,80 грн., за період з 01.04.2005 р. по 09.06.2005 р. за додатковою угодою від 30.10.2003 р. в сумі 5069,35 грн. та за період з 09.06.2005 р. по 31.12.2005 р. за додатковою угодою від 30.09.2003 р. за умовами, в тому числі щодо розміру орендної плати, викладеними в змінах до цієї угоди на основі акту від 09.06.2005 р., погодженими і підписаними Асоціацією, в сумі 10479.87 грн. є правомірним.

Правомірним є і донарахування позивачу податкових зобов’язань з орендної плати за період з 01.04.2005 р. по 09.06.2005 р. в сумі 276,48 грн. та за період 01.04.2005 р. по 31.12.2005 р. в сумі 332,21 грн. з за попередніми договорами від 03.09.2004 р. та від 28.10.2005 р., укладеними Орлівщинською сільською радою з Асоціацією, стосовно яких суд відмовив в задоволенні позову.

Що ж стосується орендної плати, донарахованої в сумі 18833,36 грн. за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р. та в сумі 4708,34 грн. за період з 01.01.2005 р. по 01.04.2005 р. за землі, надані згідно додаткової угоди від 30.09.2003 р., то таке донарахування слід визнати протиправним, оскільки здійснено відповідно до змін до зазначеної додаткової угоди на основі акту від 09.06.2005 р., оскільки вказані зміни можуть стосуватися прав і обов’язків сторін додаткової угоди після їх підписання.

За відсутності в цих змінах дати їх підписання уповноваженими представниками Миколаївської сільської ради та позивача та оговори щодо строку початку їх дії такий не може наступити раніше дати підписання акту від 09.06.2005 р., на який є посилання в цих змінах.

Таким чином, суд безпідставно задовольнив позов на суму донарахованого податкового зобов’язання 16898,90 грн. / 712,88+636,80+5069,35+10479,87 / та на суму штрафних санкцій 7774,61 грн., у зв’язку з чим ухвалені у справі судові рішення підлягають зміні, а позов частковому задоволенню із скасуванням спірних податкових повідомлень-рішень в частині визначення податкового зобов’язання в сумі основного платежу 24010,83 грн. / 40909,72-16898,90 /.

Керуючись ст.ст. 220, 22-3, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Новомосковської об‘єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2007р. та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2006р. змінити.

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ від 20.02.2006р. № 0000412301/0 та від 23.03.2006р. № 0000412301/0 в частині визначення податкового зобов’язання за платежем із оренди землі в сумі основного платежу 26010,83 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.