Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Сіроша М.В.

Суддів: Маринчак Н.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Шкляр Л.Т.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва

на постанову господарського суду м.Києва від 20 червня 2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06 вересня 2006р.

у справі №25/64-А

за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва

до відповідачів: 1.Державного підприємства Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія", 2. Приватного підприємства "Мобіленд"

про визнання угоди недійсною, -

У лютому 2006 року позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом про визнання недійсною усної угоди, укладеної між відповідачами шляхом обміну документами, на суму 3370,80 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач-2 при укладанні спірної угоди мав на меті ухилитися від сплати податкових зобов’язань і тому така угода суперечить інтересам держави і суспільства.

Постановою господарського суду м.Києва від 20 червня 2006р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06 вересня 2006р., у задоволенні позовних вимог ДПІ у Подільському районі м.Києва було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що Цивільний кодекс України (435-15) , який набрав чинності, не містить такі публічно-правові наслідки укладення недійсної угоди, які були встановлені в ст. 49 Цивільного кодексу УРСР щодо стягнення в доход держави, одержаного однією чи обома сторонами за угодою, яку укладено з метою суперечною інтересам держави і суспільства та наслідком такої угоди не є адміністративно-правова конфіскація.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, до суду касаційної інстанції звернувся позивач, яким у касаційній скарзі поставлено питання про скасування постанови господарського суду м.Києва від 20 червня 2006р., ухвали Київського апеляційного господарського суду від 06 вересня 2006р та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до рішення Святошинського районного суду м.Києва від 21.04.2004р. у справі №2-1517-1/04 статутні документи відповідача-2 були визнані недійсними, що потягло за собою виключення його з Державного реєстру підприємств і організацій та скасування свідоцтва про реєстрацію його як платника податку на додану вартість.

ДПА у м.Києві в ході проведення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ДП Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія" від 23.11.2004р.,

акт №107/26-24/24964464 було виявлено факт укладення спірної угоди між відповідачами, що стало підставою для висновку щодо підприємства, відносно якого проводилася перевірка, про виявлення порушень податкового законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановдено, що між ДП Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія" та ПП "Мобіленд" у вересні 2003р. було укладено усну угоду щодо поставки товару.

Відповідно до видаткової накладної №0129 від 09.09.2003р. ПП "Мобіленд" відпущено, а ДП Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія" отримано товар вартістю 33070,80грн. в т.ч. ПДВ – 561,80грн.. В оплату отриманого товару платіжним дорученням №2810 від 10.09.2003р. відповідачем-1 перераховано на рахунок ПП "Мобіленд" 3370,80грн., в т.ч. ПДВ 561,80грн..

ПП "Мобіленд" виписано на адресу відповідача-1 податкову накладну №129 від 10.09.2003р.. на загальну суму 33070,80грн. в т.ч. ПДВ – 561,80грн..

Відповідно до ст.49 УРСР якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами- в доход держави стягується все одержане за нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави. Однак, положення цього кодексу втратили чинність 01.01.2004р. з моменту вступу в дію Цивільним кодексом України (435-15) .

Згідно з ч.2 ст.18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб-підприємців", якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру не є достовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Крім того, для визнання угоди недійсною необхідно встановлювати наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угоди недійсною. Визнання недійсними установчих документів суб’єкта підприємницької діяльності з підстав його створення без мети здійснення підприємницької діяльності, не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб’єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність за наявності вини.

Юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства з підстав визнання його установчих документів недійсними мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, в тому числі держави.

За ухилення від сплати податків передбачено кримінальну відповідальність, однак, докази порушення кримінальної справи по даному факту відсутні.

За наведених обставин, відсутні підстави для висновку про укладення спірної угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, оскільки не вбачається, в чому ж полягала така мета, а також не доведено, що метою її укладення було настання протиправних наслідків.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду м.Києва від 20 червня 2006р.та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 6 вересня 2006р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.