К-35761/06 Про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій - 23.07.2008 Прийняття

Регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА в Рівненській області

визнання нечинним рішення № 170019/0010-21 від 02.03.2006 р.

У квітні 2006 року СПД ОСОБА_1 звернувся з позовом до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Рівненській області про визнання нечинним рішення відповідача про застосування фінансових санкцій №170019/0010-21 від 02.03.2006 року.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 26.06.2006 року позов задоволено з посиланням на те, що суперечливі докази відповідача не є належними та допустимими у даній справі.

На рішення суду першої інстанції Регіональним управлінням Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Рівненській області було подано апеляційну скаргу, яку постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2006 року задоволено, постанову Господарського суду Рівненської області від 26.06.2006 року скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не спростовані встановлені перевіркою та зафіксовані в акті факти реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності відповідних ліцензій; акт перевірки, який підписаний продавцем позивача без зауважень. Посилання позивача на кримінальну справу, як на належний та допустимий доказ судом до уваги не беруться, оскільки вона не є предметом дослідження в даному провадженні.

Не погоджуючись з винесеним рішенням СПД ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права позивач ставить питання про скасування рішення апеляційної інстанції та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Так, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ч.3 ст. 70 КАС України, оскільки не прийняв як належний та допустимий доказ матеріали кримінальної справи, які свідчать про те, що акт №003758 від 13.01.2006 року складений за результатами проведеної перевірки Регіональним управлінням департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництва та обігу підакцизних товарів ДПА України у Рівненській області 13.01.2006р., а також прийняте на його підставі рішення про застосування фінансових санкцій №170019/0010-21 від 02.03.2006р., складений з порушенням вимог ст.ст. 11-1, 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в України" від 04.12.1990 року та ст.ст. 15, 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи, та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року передбачає, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.

Стаття 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" зазначає, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №331 від 21.08.2001 р. (z0789-01) на Департамент та його регіональні управління покладено виконання функцій ліцензування та контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Дубнівською ОДПІ 13.01.2006 року проведено перевірку господарської одиниці - крамниці "Ромчик", що належить СПД ОСОБА_1 і знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Перевіркою встановлено, що у роздрібній торговельній мережі велася реалізація алкогольних напоїв (закуплено 1 пляшку коктейлю "Отвертка" по ціні 6 грн.) та тютюнових виробів (закуплено 1 пачку сигарет "Прилуки" по ціні 1грн. 50коп.) без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення норм цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

За результатами перевірки складено акт №003758 від 13.01.2006 року та прийнято рішення №170019/0010-21 від 02.03.2006 року, згідно з яким до СПД ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у розмірі 3400 грн.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції і вважає, що позивачем не спростовані факти реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензій, які встановлені перевіркою та зафіксовані в акті, що є належним та допустимим доказом у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) . Акт перевірки був підписаний продавцем ОСОБА_2 без зауважень, тому посилання суб'єкта підприємницької діяльності на порушення норм Закону не учасником господарських відносин, як на обставину, що спростовує факти встановлені в акті перевірки є необґрунтованими.

Судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що кримінальна справа не являється предметом дослідження в даному провадженні, а доказів про неправомірність дій перевіряючих позивачем не надано.

Згідно ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло привезти до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права та підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу СПД ОСОБА_1 відхилити, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 235- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Регіональне управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за

виробництвом та ДПА в Рівненській області

33000, м. Рівне, вул.. Остапова, 27

Направляємо копію ухвали від 23.07.2008 року за касаційною скаргою СПД ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2006р. по справі №12/104 за позовом СПД ОСОБА_1 до Регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА в Рівненській області про визнання нечинним рішення № 170019/0010-21 від 02.03.2006 р.