Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

Сторони не повідомлялись.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.03.2005

у справі № 2-15/10260-2004

за позовом КП "Сервіс-ХХІ"

до Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2004 позов КП "Сервіс-ХХІ" задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Євпаторійської ОДПІ №0004591503/0 від 30.03.2004 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 7665,14 грн. В частині скасування податкових повідомлень-рішень Євпаторійської ОДПІ № 0004601503/0, №0004591503/0, №0004611503/0 від 30.03.2004 провадження у справі припинено. В решті позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.03.2005 рішення місцевого господарського суду змінено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Євпаторійської ОДПІ №0004591503/0 від 30.03.2004 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 18854,96 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив в задоволенні скарги відмовити, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Відповідачем проведено перевірку КП "Сервіс-ХХІ" з питань своєчасності сплати сум податкових зобов’язань за 2001-2003 роки, за результатами якої був складений акт №250/15-3 від 29.03.2004.

Перевіркою встановлено, що позивач, починаючи з 30.03.2001 по 01.09.2003 несвоєчасно сплачував податкове зобов’язання з земельного податку на загальну суму 91805,93 грн., та збір за забруднення навколишнього середовища на загальну суму 6,05 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.03.2004: №0004601503/0, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 10% від узгодженого податкового зобов’язання з земельного податку на загальну суму 392,70 грн.; №0004591503/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 20% від узгодженого податкового зобов’язання з земельного податку на загальну суму 23121,96 грн.; №004611503/0 про застосування штрафних санкцій за затримку сплати узгодженого податкового зобов’язання – збору за забруднення навколишнього середовища у розмірі 0,84 грн.

Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , йому загрожує прогресуючий штраф за пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 цього Закону.

Цей штраф застосовується залежно від строку погашення прострочених податкових зобов’язань за однією із ставок, визначених пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та за наявності таких необхідних умов, як податкове зобов’язання має бути узгодженим та мають бути порушені граничні строки сплати податкового зобов’язання, установлені саме Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , зокрема, пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього Закону.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Судами встановлено, що позивачем своєчасно сплачувався земельний податок за березень, квітень, травень, червень 2001 року, однак перераховані платежі зараховувались відповідачем у рахунок податкового боргу, який виник у позивача до березня 2001 року.

Нова редакція п.7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно якої податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, внесена Законом України від 20.02.2003, у зв’язку з чим висновки судів про відсутність у відповідача правових підстав для зарахування платежів з погашення поточних податкових зобов’язань у рахунок погашення минулого податкового боргу та застосування штрафних санкцій за період з 30.04.2001 по 30.08.2001.

У справі встановлено, що у період з 30.08.2001 по 01.09.2003 податкові зобов’язання з податку на землю позивачем дійсно сплачувались несвоєчасно, штраф, розрахований відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", складає 12676,47 грн.

Крім того, судами встановлено, що згідно акту перевірки №13/15-3 від 25.02.2003 з питань своєчасності сплати податкових зобов’язань за 2002 рік до позивача вже були застосовані штрафні санкції за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на землю за період з 02.01.2002 по 01.07.2002 визначені відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у сумі 8409,47 грн. Визначена сума штрафу була сплачена позивачем у добровільному порядку. Таким чином, відповідачем двічі перевірявся період з 02.01.2002 по 01.07.2002 та двічі застосовані штрафні санкції за одне і те ж порушення.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про необхідність виключення з загальної суми штрафу 8409,47 грн., нарахованих на підставі акту перевірки №13/15-3 від 25.02.2003.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків оскаржуваних судових рішень.

За таких обставин, судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування рішення суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції відхилити, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.03.2005 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.