Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

Сторони не повідомлялись.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Дарсановський"

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.07.2005 р.

у справі № 2-15/6105-2005

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Дарсановський"

до Державної податкової інспекції у м.Ялта

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08-25.04.2005 позов ТОВ "ЛГЗ "Дарсановський" задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Ялта від 15.04.2004 №0000582601/0 у частині донарахування акцизного збору у сумі 54896 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5489,60 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.07.2005 рішення місцевого господарського суду змінено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Ялта від 15.04.2004 №0000582601/0 у частині застосування фінансових санкцій в сумі 5502 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального права.

Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу просив в задоволенні скарги відмовити, рішення суду апеляційної інстанції залишити в силі.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Відповідачем проведено тематичну позапланову документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства по нарахуванню та оплаті акцизного збору, за результатами якої 08.04.2004 складено акт №49/26-20.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000582601/0 від 15.04.2004 про донарахування позивачу акцизного збору у сумі 55020,80 грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 5502 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є суб’єктом підприємницької діяльності та здійснює виробництво алкогольних напоїв.

15.04.2003 представниками ВАТ "Крименерго" була проведена перевірка позивача на предмет дотримання правил користування електроенергією та здійснено відключення від мережі електропостачання, про що складено акт, у зв’язку з чим останній припинив виробничу діяльністю і за січень, лютий, березень 2004 року подавав звіти про надходження та використання спирту, в яких вказано залишок спирту в кількості 1444 дкл.

При перевірці встановлено, що залишок спирту складає 1100,9 дкл, недостача спирту етилового складає 343,1 дкл.

Листом №78 від 25.03.2004, який отриманий відповідачем 11.05.2004, позивач повідомив відповідача, що мало місце витікання купажа горілки об’ємом 5340 л. та просив провести повторне дослідження залишку спиту. Відповідачем перевірка здійснена у період з 31.03.2004 по 08.04.2004, тобто після підготовки позивачем листа, однак до отримання його відповідачем.

Позивач визнає, що недостача спирту виникла внаслідок його витікання із цистерни у вказаному розмірі, і не заперечує, що виявлені втрати є понаднормативними, однак вважає, що застосування ч.2 ст. 13 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" можливе за умови, якщо втрати мали місце в процесі виробництва.

Відповідно до приписів ст. 13 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" норми втрат і виходу спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

За понаднормативні втрати, не виправдані згідно з чинним законодавством, та незабезпечення виходу продукції суб'єкти підприємницької діяльності сплачують акцизний збір у розмірі, визначеному законом.

Таким чином висновки суду апеляційної інстанції про обґрунтованість донарахування позивачу акцизного збору у сумі 55020,80 грн. при доведеності факту недостачі спирту, є правильними.

Вірним є і висновок суду про відсутність у відповідача підстав для нарахування штрафних санкцій на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", оскільки в даному випадку нарахована сума 55020,80 грн. є фінансовою санкцією, а не акцизним збором, а тому додаткове нарахування штрафних санкцій є безпідставним.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків рішення суду апеляційної інстанції, а ґрунтуються на власному тлумаченні приписів Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" (481/95-ВР) .

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, прийняв правильне рішення, підстав для задоволення касаційної немає.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Дарсановський" відхилити, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.07.2005 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.