Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Степашка О.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя

на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2006 року та постанову господарського суду Запорізької області від 20 липня 2006 року

у справі №23/252/06-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дан"

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

У травні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя №0000242303/0 від 25.10.2005р., №0000242303/1 від 22.11.2005р., №0000242303/2 від 16.02.2005р., №0000242303/3 від 19.04.2006р. в частині донарахування ПДВ в сумі 35776,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17888,00грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що при здійсненні перевірки контролюючим органом невірно було застосовано положення Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) та Закону України "Про погашення зобов’язань платників податків перед бюжетами та державними цільовими фондами" і тому висновки в акті є хибними і безпідставними.

Постановою господарського суду Запорізької області від 20 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2006 року, позовні вимоги ТОВ "Дан" було задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів справи дійшли висновку, що податковим органом в порушення п.п."б" п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про погашення зобов’язань платників податків перед бюжетами та державними цільовими фондами" не було визначено фактичну суму податкових зобов’язань по сплаті до бюджету податку на додану вартість у сумі 3872,00грн. та не взято до уваги податковий кредит підприємства з податку на додану вартість за жовтень 2004 року.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанції відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя було проведено виїзну позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Дан" з питань взаємовідносин з Приватним підприємцем Іванцовим за період з 01.09.2004р. по 30.06.2005р., про що складено акт №1042305/33085018 від 19.10.2005року.

Висновком акта перевірки встановлено, що позивачем було занижено податок на додану вартість за жовтень 2004р. в сумі 39648,00грн., чим порушено п.4.7 ст.4, п.3.1 ст3, п.п.6.1.1 п.6.1, п.п.7.3.1 п.7.3, п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону україни "Про податок на додану вартість".

На підставі вказаного висновку відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000242303/0 від 25.10.2005р., яким визначено податкое зобов’язання з ПДВ в сумі 59472,00 грн.( 39648,00 грн. ­ основний платіж, 19824,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

В порядку адміністравного узгодження було проведено виїзну позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Дан" з питання визначення фактичної суми податкових зобов’язань з ПДВ по взаємовідносинах з Приватним підприємцем Іванцовим за період з 01.09.2004 року по 30.06.2005 року при виконанні умов договору комісії від 20.08.2004р., про що складено акт №1242305/33085018 від 23.01.2006р. та прийнято податкові повідомлення-рішення №0002262341/1 від 28.12.2005р., №0000242303/3 від 19.04.2006р., відповідно до яких податкове зобов’язання, визначене в податковому повідомленні-рішенні №0000242303/0 від 25.10.2005 р., залишено без змін.

Відповідно до п.п. "б" п.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про погашення зобов’язань платників податків перед бюжетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податковій декларації.

На дату проведення повторної перевірки Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя та складання акту від 23.01.2006р. уточнений розрахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Дан" був відображений в особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Дан" та повинен був враховуватись податковим органом при проведенні перевірки та визначенні позивачу податкового зобов’язання.

Згідно даних первинних бухгалтерських документів: касових, розрахункових, банківських документів, та податкових накладних товариства, податкове зобов’язання з податку на додану вартість ТОВ "Дан" за за жовтень 2004 року склало фактично 3872,00грн., при цьому згідно даних позапланової перевірки сума занижених податкових зобов’язань з ПДВ у позивача складає 39648,00грн..

Згідно з п.5., 1 ст. 5 означеного закону податкове зобов’язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації вважається узгодженим з дня подання такої декларації.

Зазначене податкове зобов’язання може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 цього Закону).

Пунктом 4.3 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової Адміністрації, затвердженої наказом ДПА від 18.07.2005р. №276 (z0843-05) , при поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання минулих податкових періодів платника податків, нарахування на особовому рахунку платника податку проводиться датою його подання.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками порередніх судових інстанцій щодо неправомірності не врахування податковим органом під час проведення перевірки поданої підприємством уточненоної декларації з ПДВ за жовтень 2004р..

Отже, судом першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 20 липня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2006 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.