У Х В А Л А
Iменем України
|
17 липня 2008 року м. Київ
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
головуючого: судді Цуркана М.I.
суддів: Амєліна С.Є.
Мойсюка М.I.
Ліпського Д.В.
ЮрченкаВ.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за заявою прокурора Косівського району Iвано-Франківської області про визнання незаконними і скасування постанов з касаційною скаргою прокурора Косівського району Iвано-Франківської області на рішення апеляційного суду Iвано-Франківської області від 26 серпня 2004 року, -
встановила:
У травні 2004 року прокурор Косівського району Iвано-Франківської області звернувся до суду із зазначеною заявою посилаючись на те, що постановою заступника начальника управління Пенсійного фонду України (далі ПФУ) в Косівському районі від 23 березня 2004 року №15, притягнуто до адміністративної відповідальності головного бухгалтера відділу освіти Косівської районної державної адміністрації Пастух Е.I. Протест прокурора на зазначену постанову відхилений.
Вважаючи накладення стягнення безпідставним, в порушення порядку, прокурор просив про задоволення заяви.
Рішенням Косівського районного суду Iвано-Франківської області від 15 червня 2004 року заяву прокурора задоволено, визнано незаконними і скасовано постанову заступника начальника управління ПФУ у Косівському районі від 23 березня 2004 року №15, про притягнення до адміністративної відповідальності Пастух Є.I., постанову начальника управління ПФУ у Косівському районі від 7 травня 2004 року №1439/6, про відмову у задоволенні протеста прокурора.
Рішенням апеляційного суду Iвано-Франківської області від 26 серпня 2004 року рішення суду першої інстанції скасовано, а у задоволенні заяви прокурора Косівського району відмовлено.
В касаційній скарзі прокурор Косівського району просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи касаційної скарги, колегія суддів, у межах їх доводів, дійшла висновку про відхилення касаційної скарги виходячи з наступного.
Задовольняючи заяву прокурора і скасовуючи постанови посадових осіб управління ПФУ у Косівському районі, районний суд виходив з того, що в діях головного бухгалтера відділу освіти відсутній склад правопорушення, окрім того стягнення накладено з порушенням процедури.
Скасовуючи рішення районного суду і відмовляючи у задоволенні заяви прокурора, апеляційний суд виходив з того, що така не грунтується на дійсних обставинах та законі.
Апеляційний суд правильно встановив, що головний бухгалтер відділу освіти Косівської районної державної адміністрації Пастух Е.I., в період березня - квітня 2002 року занизила фонд оплати праці, не включила в оплату праці допомогу по тимчасовій непрацездатності, всього на 15084 гривень 70 копійок, чим порушила вимоги статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР)
, Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР)
, статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (13-92)
.
У відповідності з пунктом 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР)
об'єктом оподаткування для платників збору є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, в т.ч. в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР)
(крім сум виплат, що не враховуються при визначенні бази нарахування страхових внесків відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (13-92)
). До таких не входить допомога по тимчасовій непрацездатності.
Судом також встановлено, що посадові особи управління ПФУ в Косівському районі, в порядку і межах компетенції притягнули Пастух Е.I. до адміністративної відповідальності.
За таких обставин апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що підстав для задоволення заяви прокурора району не було, скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні заяви.
Висновки суду апеляційної інстанції відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону, доводи касаційної скарги його висновків не спростовують, такі не грунтуються на нормах матеріального права, а тому підстав для скасування рішення суду немає.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 223,224,231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу прокурора Косівського району Iвано-Франківської області залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду Iвано-Франківської області від 26 серпня 2004 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків і порядку, передбачених статтями 237 - 239 КАС України (2747-15)
.
|
Головуючий М.I. Цуркан
Судді: С.Є. Амєлін
М.I. Мойсюк
Д.В.Ліпський
В.В. Юрченко
|
|