Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від позивача – Шуненко Н.Ю.,

від відповідача – Кокоріна В.С., Розинської Т.Є.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ВАТ "Завод "Дніпропрес" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.08.2005 року та СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.08.2005 року по справі № 36/227 за позовом ВАТ "Завод "Дніпропрес" до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2005 року позовні вимоги ВАТ "Завод "Дніпропрес" до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000670811/1/16491 від 15.06.2004 р., яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем "штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки" на загальну суму 144992,00 грн. – задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2005 року, рішення суду першої інстанції скасовано частково, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення № 00006708111/1/16491 від 15.06.2004 року в сумі 30591 грн. та № 0000670811/1/16491 від 15.06.2004 року в частині визначення позивачу штрафних санкцій в сумі 114401 грн. як податкового зобов’язання та в частині встановлення порядку сплати податкового зобов’язання, в решті вимог – відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач та відповідач 30 вересня 2005 року звернулись з касаційними скаргами до Вищого господарського суду України, який своєю ухвалою від 14 листопада 2005 року на підставі розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) направив її до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.11.2006 року касаційні скарги прийняті до провадження суду, по ним відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ВАТ "Завод "Дніпропрес" просить скасувати судові рішення та постановити нове – про задоволення позову посилаючись на неповне з’ясування судами всіх обставин, які мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі та постанову апеляційного суду в частині визнання недійсним податкове повідомлення-рішення від 15.06.2004р. №0000670811/1/16491 в сумі 30591 грн. посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення – скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000670811/1/16491 від 15.06.2004р., яким позивачу визначена сума податкового зобов’язання за платежем "штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки" в розмірі 144992,00 грн. стали результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ "Завод Дніпропрес" за період з 01.01.2002р. по 31.12.2003р., які були відображенні в акті № 001175 від 09.04.2004р.

Зокрема, в акті вказується на порушення позивачем вимог п.2.9, п.2.12, п.2.13 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженому Постановою Правління НБУ від 19.02.2001 року № 72.

Задовольняючи вимоги ВАТ "Завод "Дніпропрес", суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки рішенням Кіровського районного суду Дніпропетровська від 05.11.2004 року по справі 2-3600/2004, яким визнано незаконними дії працівників СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську при проведенні перевірки ВАТ "Завод "Дніпропрес" у період з 01.01.2004 року по 09.04.2004 року та визнано незаконним складений по результатах перевірки акт.

З огляду на зазначене, господарський суд прийшов до висновку про невідповідність спірного податкового повідомлення рішення вимогам чинного законодавства, оскільки воно базується на даних акту перевірки, визнаного судом незаконним.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове – про часткове задоволення позову виходив з доведеності факту порушення позивачем вимог п.2.9, п.2.12, п.2.13 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, а відтак, правомірним нарахування податковим органом штрафних санкцій в розмірі 114 401,00 грн. на підставі Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" та правильно визнав, що це не є податковим зобов’язанням, оскільки визначення штрафних санкцій за порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті України як податкового зобов’язання не узгоджується з нормами Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , в преамбулі якого зазначено, що він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

При цьому, судами було встановлено, що перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі на суму 1713 грн. відбулося 05.03.2002р.; витрачення готівки з виручки, отриманої від реалізації продукції (робіт, послуг) на суму 30591 грн. – в період 2002-2003р.р.; використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням на суму 114401 грн. – в період 2002-2003р.р.

Згідно з ч.1 ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслі дків.

Таким чином, штрафні санкції за порушення норм з обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями, застосування яких зумовлено крім доведення вини також і строками, передбаченими статтею 250 Господарського кодексу України, відповідно до якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Суди на зазначені норми закону увагу не звернули, обставини по справі з огляду на вказане вище не з’ясували.

До того ж, суд касаційної інстанції не може погодитись з висновком апеляційного суду щодо можливості визнання недійсним повідомлення-рішення № 0000670811/1/16491 від 15.06.2004р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 30591 грн. за порушення, що мали місце у період 2002 – 2003р.р. з мотивів виключення обмеження витрачення готівки з виручки, отриманої від реалізації продукції (робіт, послуг) з Положення проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року (z0040-05) .

Такий висновок суперечить вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин.

При новому розгляді справи, судам необхідно врахувати наведене, повно, всебічно з’ясувати обставини справи та визначитись з нормами матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню.

З огляду на те, що суд касаційної інстанції, в межах своєї компетенції, не має можливості усунути недоліки, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, ст. 227, 231 та ч.5 ст. 254 КАС України, колегія –

Касаційні скарги ВАТ "Завод "Дніпропрес" та СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську задовольнити частково, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.08.2005 року скасувати і направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.