Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

секретар судового засідання Мартинко Н.М.,

за участі: ОСОБА_1 та представника Західної митниці - Іпатової О.І.,

розглянувши у касаційному порядку у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання незаконним рішення за касаційною скаргою Львівської митниці на постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 27 липня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 16 жовтня 2006 року,

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Львівської митниці про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Вимоги обґрунтовувала наступним.

Вона є громадянкою України, у січні 2004 року уклала шлюб з громадянином Швейцарії ОСОБА_2, протягом певного часу проживала разом з чоловіком у Швейцарії, залишаючись громадянкою України.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після його смерті вона отримала у спадщину майно, зокрема, автомобіль "Джип Гранд Черокі" та вантажно-транспортний причіп "Дрендерап".

У ніч з 20 на 21 серпня 2004 року вона ввезла на митну територію України належні їй автомобіль "Джип Гранд Черокі" та вантажно-транспортний причіп "Дрендерап", успадковані після смерті чоловіка, для особистого користування в Україні.

При перетині кордону митними службами їй був виданий дозвіл на ввезення транспортних засобів. Вона неодноразово зверталася до Львівської митниці щодо пільгового митного оформлення транспортних засобів, але відповідач незаконно прийняв рішення про відмову у проведенні їх митного оформлення.

Просила визнати протиправними дії та бездіяльність Львівської митниці стосовно митного оформлення транспортних засобів - легкового автомобіля "Джип Гранд Черокі" і вантажно - транспортного причепа "Дрендерап", ввезених нею на митну територію України як спадкове майно, зокрема, у частині відмови у здійсненні митного оформлення та рішення про закриття переведення за її заявою, надіслану відповідачу у грудні 2005 року.

Зобов'язати Львівську митницю вчинити необхідні дії з митного оформлення на умовах пільгового оподаткування цих транспортних засобів.

Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 27 липня 2006 року позов ОСОБА_1 частково задоволений.

Визнані протиправними дії і бездіяльність Львівської митниці стосовно митного оформлення транспортних засобів - легкового автомобіля "Джип Гранд Черокі" і вантажно-транспортного причепа "Дрендерап", ввезених ОСОБА_1 на митну територію України в ніч з 20 та 21 серпня 2004 року як спадкове майно.

Зобов'язано Львівську митницю вчинити необхідні дії з митного оформлення на умовах пільгового оподаткування транспортних засобів: легкового автомобіля "Джип Гранд Черокі 5.2", лімузину, зеленого кольору та вантажно-транспортного причепа "Дрендерап Н 310 ТВ 2.0. Браво" на прізвище власника ОСОБА_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за недоведеністю.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 16 жовтня 2006 року апеляційну скаргу Львівської митниці залишено без задоволення, а постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 27 липня 2006 року - без зміни.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, Львівська митниця подала касаційну скаргу, в якій вказала на те, що судами першої та апеляційної інстанції рішення у справі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 15 вересня 2006 року № 785 (із змінами та доповненнями згідно з наказом Державної митної служби України від 03 жовтня 2006 року № 838) Львівська митниця ліквідована та утворена Західна митниця з місцем її розташуванням у м. Львові.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" при ввезенні на митну територію України звільняються від оподаткування транспортні засоби в кількості однієї одиниці по кожній товарній позиції на товари, що ввозяться громадянами і входять до складу спадщини, відкритої за межами України на користь резидента, у разі підтвердження її складу органами, що вчиняють нотаріальні дії у країні її відкриття. Зазначене підтвердження підлягає легалізації у консульських установах, що діють у відповідних країнах.

Судами у цій справі встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, з 23 січня 2004 року перебувала у шлюбі з громадянином Швейцарії ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та до смерті проживала у Швейцарії.

На підставі Підтвердження володіння та власності на предмети спадку із спадщини ОСОБА_2, який проживав у Мургенталі, від 24 червня 2005 року, нотаріально посвідченого нотаріальною контрою Роланда Болігера і легалізованого 08 серпня 2005 року віце-консулом Посольства України у Швейцарській Конфедерації, ОСОБА_1 стала правомірною власницею та розпорядницею автомобілем "Джип Гранд Черокі" і вантажно-транспортним причіпом "Дрендерап".

Після ввезення на митну територію України вказаних транспортних засобів ОСОБА_1 неодноразово зверталася до відповідача про пільгове митне оформлення належних їй транспортних засобів.

Проте, Львівська митниця відмовляла їй у їх пільговому митному оформленні, посилаючись на те, що чинним законодавством заборонено ввезення на митну територію України для постійного користування легкових, вантажних автомобілів й інших, які на момент ввезення виготовлені та\або експлуатувались більше ніж 8 років.

Така відмова не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Закон України від 06 липня 2005 року № 2739-1V (2739-15) "Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів", яким встановлено заборону ввезення на митну територію України для постійного користування, зокрема, легкових, автомобілів (у тому числі тих, що ввозяться на митну територію України з метою їх розкомплектування на запасні частини), які на момент ввезення виготовлені та/або експлуатувалися більше ніж 8 років, набрав чинності з 28 липня 2005 року (крім статті 2).

ОСОБА_1 ввезла на митну територію України транспортні засоби для особистого користування в Україні до набрання чинності вказаним Законом, а тому, вона як громадянка України, за наявності документів, які підтверджують право власності на ввезені на митну територію України транспортні засоби, мала право на їх пільгове митне оформлення.

Ті обставини, що при перетині митного кордону України ОСОБА_1 не була оформлена вантажно-митна декларація на думку колегії суддів правового значення не має, оскільки цей документ не був оформлений не з вини позивача.

За таких обставин, суди обґрунтовано задовольнили позов у відповідній частині.

Правильним є й висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними рішення Львівської митниці щодо відмови у митному оформленні транспортних засобів та закриття переведення за її заявою.

У справі немає доказів того, що Львівською митницею приймались відповідні рішення.

Колегія суддів вважає, що судові рішення у цій справі є законними та обґрунтованими. Підстав для їх скасування чи зміни немає.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 220, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У задоволенні касаційної скарги Львівської митниці відмовити. Постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 27 липня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 16 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.