Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Сергейчука О.А.

Суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Меньшикова О.Я.

за участю представників:

позивача: не викликались;

відповідача: не викликались

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Броварський райагропостач" та Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.07.2005р. у справі №91/18-05

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Броварський райагропостач"

до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Відкрите акціонерне товариство "Броварський райагропостач" (далі по тексту – позивач, ВАТ "Броварський райагропостач") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі по тексту – відповідач, Броварська ОДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21.10.2004р. №15044/23-5.

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.04.2005р. у справі №91/18-05 (суддя Кошик А.Ю.) позовні вимоги задоволено; визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 21.10.2004р. №15044/23-5.

Постановою Київського міжобласного апеляційного суду від 20.07.2005р. у справі №91/18-05 (головуючий суддя – Сибіга О.М., судді Лобань О.І., Поліщук В.Ю.) змінено рішення Господарського суду Київської області від 15.04.2005р. та викладено його резолютивну частину в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Податкове повідомлення-рішення Броварської об’єднаної державної податкової інспекції від 21.10.2004р. №15044/23-5 визнати недійсним в частині визначення Відкритому акціонерному товариству "Броварський райагропостач" 18614,80 грн. штрафних санкцій як податкового зобов’язання, а в частині 42727,20 грн. штрафу – повністю. В решті вимог – в позові відмовити."

ВАТ "Броварський райагропостач", не погоджуючись з постановою Київського міжобласного апеляційного суду від 20.07.2005р. у справі №91/18-05, звернулось з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про їх задоволення.

Броварська ОДПІ, не погоджуючись з постановою Київського міжобласного апеляційного суду від 20.07.2005р. у справі №91/18-05, звернулась з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині задоволення позовних вимог та припинити провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційні скарги ВАТ "Броварський райагропостач" та Броварської ОДПІ не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.10.2004р. Броварською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №15044/23-5, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 61342,00 грн., в т.ч. 18191,00 грн. відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та 43151,00 грн. відповідно до ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Податкове повідомлення-рішення від 21.10.2004р. №15044/23-5 прийнято Броварською ОДПІ на підставі акту перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності від 29.09.2004р. №000494 (далі по тексту – Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки позивачем в порушення п. 1, 2 та п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг": 1) реалізовано нафтопродукти з використанням талонів на відпуск паливно-мастильних матеріалів без застосування реєстраторів розрахункових операцій на загальну суму у розмірі 3638,15 грн.; 2) сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідала сумі коштів зазначеній в поточному Х-звіті реєстратора розрахункових операцій на 8630,15 грн.

Суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відпуск нафтопродуктів по талонам або карткам (після попереднього розрахунку у безготівковій формі за угодами поставки) не є розрахунковою операцією. Крім того, суди посилались на неправомірність визначення позивачу суми штрафних санкцій за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) податковим зобов’язанням.

Вищий адміністративний суд України погоджується з думкою судів попередніх інстанцій про те, що визначення податковим органом у податковому повідомленні - рішенні суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій саме сумою податкового зобов’язання позивачу не відповідає положенням преамбули, п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ст. ст. 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування", аналіз яких дає підстави для висновку, що податкове зобов’язання стосується сфери сплати встановлених законами України податків, зборів (обов’язкових платежів).

Поряд з цим, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані у встановленому порядку та проведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; а також видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) не містить обмежений перелік засобів проведення безготівкових операцій та в той же час не звільняє від обов’язку проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій.

Стаття 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" містить визначення терміну "розрахункова операція", а саме: "приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів". Місцем такої реалізації товару (пального) була АЗС позивача.

Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне зазначити, що талони та картки при здійсненні спірних операцій не можуть використовуватися лише як акт приймання-передачі, так як право власності на товар (пальне) може настати лише при передачі пального. Факт переходу права власності від ВАТ "Броварський райагропостач" до контрагентів підтверджується поверненням талону або пред’явленням картки продавцю, тобто позивачу, а відсутність талону (картки) позбавляє права на отримання палива, що прямо передбачено договорами, укладеними ВАТ "Броварський райагропостач" з контрагентами.

Таким чином, на думку судової колегії, придбання особами за безготівкові кошти талонів на пальне не звільняє позивача від обов’язку проведення операцій по відпуску товару за такими талонами через реєстратор розрахункових операцій.

Відповідно до положень п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використанн я розрахункової книжки до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про правомірність нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 18190,75 грн. (3638,15 грн. х 5), оскільки судами попередніх інстанцій обґрунтовано встановлено та доведено факт порушення позивачем вимог п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

В частині підтвердженої Актом перевірки невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів зазначеній в поточному Х-звіті реєстратора розрахункових операцій на 8630,15 грн., Вищий адміністративний суд звертає увагу на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на час проведення перевірки Броварською ОДПІ та здійснення позивачем своєї господарської діяльності з продажу нафтопродуктів на АЗС №1 29.09.2004р. невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті становила 84,76 грн., оскільки фактично в скриньці реєстратора розрахункових операцій знаходилась сума у розмірі 8 006,25 грн.

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Статтею 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про обґрунтованість нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 423,80 грн. (84,76 грн. х 5) на підставі ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки судом апеляційної інстанції обґрунтовано встановлено та доведено факт порушення позивачем вимог п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 42726,95 грн.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Крім того, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що загальна сума штрафних санкцій визначена Броварською ОДПІ з арифметичною помилкою: замість 61341,50 грн. (18 190,75 грн. + 43 150,75 грн.) нараховано 61342,00 грн. (18191,00 грн. + 43151,00 грн.). Таким чином, відповідачем зайво нараховано 0,50 грн. штрафних санкцій, що судом апеляційної інстанції до уваги не прийнято та не відображено в резолютивній частині судового рішення, а отже в цій частині рішення підлягає зміні.

Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

З урахуванням викладеного, касаційні скарги ВАТ "Броварський райагропостач" та Броварської ОДПІ на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.07.2005р. у справі №91/18-05 мають бути залишені без задоволення, а абз. 2 п. 2 резолютивної частини постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.07.2005р. у справі №91/18-05 має бути викладено в наступній редакції: "Податкове повідомлення-рішення Броварської об’єднаної державної податкової інспекції від 21.10.2004р. №15044/23-5 визнати недійсним в частині визначення Відкритому акціонерному товариству "Броварський райагропостач" 18190,75 грн. штрафних санкцій як податкового зобов’язання, а в частині 42 727,45 грн. штрафу – повністю." В іншій частині порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.07.2005р. у справі №91/18-05 Вищим адміністративним судом України не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Броварський райагропостач" та Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.07.2005р. у справі №91/18-05 залишити без задоволення.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.07.2005р. у справі №91/18-05 змінити та викласти абзац другий пункту другого резолютивної частини в наступній редакції: "Податкове повідомлення-рішення Броварської об’єднаної державної податкової інспекції від 21.10.2004р. №15044/23-5 визнати недійсним в частині визначення Відкритому акціонерному товариству "Броварський райагропостач" 18190,75 грн. штрафних санкцій як податкового зобов’язання, а в частині 42 727,45 грн. штрафу – повністю."

В іншій частині постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.07.2005р. у справі №91/18-05 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.