К-11826/06 Про стягнення акцизного збору - 16.07.2008 Прийняття

за позовом Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у Луганській області

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору

Державна податкова інспекція у місті Лисичанську Луганської області

про стягнення 3400,00 грн., -

Рішенням Господарського суду Луганської області від 08.07.2005 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 23.08.2005 р. рішення суду першої інстанції скасовано. Позов задоволено. Стягнуто з СПД - фізичної особи ОСОБА_1. на користь державного бюджету України 3400,00грн. фінансових санкцій за рішенням РУ Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Луганській області від 18.05.2004 р. №1210681209-21, витрати з державного мита у розмірі 153 грн. та стягнуто на користь ДП "Судовий інформаційний центр" витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

СПД-фізична особа ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, ненадання належної правової оцінки обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що актом перевірки від 17.03.2004р. № 000598/2302 зафіксовано порушення відповідачем вимог ст. 10 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 р. № 481/95 та ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 18-92 "Про акцизний збір".

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Лисичанську прийняла рішення від 18.05.2004 р. № 1210681209-21 про застосування фінансових санкцій у сумі 3400 грн., у тому числі:

- 1700 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без сертифікатів відповідності;

- 1700 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за відсутності в місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинний декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі.

Суди попередніх інстанцій встановили, що порушення відповідачем наведеного законодавства мало місце, оскільки останній не довів факту наявності на час перевірки у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі, та засвідченої постачальником копії сертифіката відповідності, а тому податковою інспекцією правильно застосовані фінансові санкції рішенням від 18.05.2004 р. на підставі абзаців 5 та 6 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (чинного на час застосування санкцій).

Суд апеляційної інстанції правильно не погодився із позицією суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення позову про стягнення фінансових санкцій, застосованих податковим органом на підставі абзаців 5 та 6 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у зв'язку із скасування відповідальності, передбаченої зазначеними нормами закону Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 18.11.2004 р. № 2189-ІУ (2189-15) , який набув чинності з 16.12.2004 р., та виходячи із приписів ст. 58 Конституції України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. (v001p710-99) № 1-рн/99, яке є обов'язковим до виконання на території України, положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та ніші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). У мотивувальній частині цього рішення Конституційний Суд України зазначив висновок, що це положення не поширюється на юридичних осіб і у такому випадку надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті, чого у даному випадку немає.

Крім того, на час застосування податковим органом фінансових санкцій шляхом прийняття рішення, норми законодавства, якими передбачена відповідальність за вказані вище порушення, були чинними.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування правильного по суті судового рішення апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Луганського апеляційного господарського суду від 23.08.2005 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.