К-33405/06 Про визнання розпорядження незаконним та стягнення матеріальної та моральної шкоди - 24.11.2009 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 19.04.2006 та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 20.09.2006 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про визнання розпорядження незаконним та стягнення матеріальної та моральної шкоди,

У січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про визнання розпорядження незаконним та стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 19.04.2006 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20.09.2006 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 19.04.2006 –без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 19.04.2006 та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 20.09.2006, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, заперечення на неї, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування судами норм матеріального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з особової картки форми Т-2 департаменту архівної довідки та довідками Товариства з обмеженою відповідальністю "Стікон"від 29.08.2005 № 63 ОСОБА_1 працював з 11.10.78 по 07.04.80 працював електрозварником ручного зварювання; Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеській будівельний комбінат"від 05.08.2005 № 96, Відкритого акціонерного товариства "Одеське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"від 08.09.2005 № 366/06 ОСОБА_1 з 10.05.75 по 10.10.78, з 11.10.78 по 07.04.80, з 24.04.80 по 19.12.81, з 19.01.82 по 20.12.82 працював за спеціальностями електрозварник дугової зварки та електрозварник ручного зварювання, які віднесені до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 16.01.2003 № 36 (36-2003-п) .

Відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи –жінкам.

Суди дійшли вірного висновку відмовивши позивачу у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 03.01.83 по 17.01.85 на посаді електрогазозварник в Комунальному підприємстві "Житлово-експлуатаційна організація Суворовського району", оскільки в уточнюючій довідці архівного відділу Одеської міської ради від 29.08.2005 № 783-к-28 не вказано, що позивач на даній посаді виконував роботи зазначені в Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 16.01.2003 № 36 (36-2003-п) .

Оскільки відповідно до даних довідок пільговий стаж ОСОБА_1 складає 7 років 5 місяців 20 днів, то колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції, що право на призначення пенсії ОСОБА_1 з зменшенням пенсійного віку виникло при досягненні ним 58 річного віку, тобто з 22.05.2006,

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції правильно дана правова оцінка обставин по справі, правильно застосовані норми матеріального права при прийнятті рішень, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції –без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 19.04.2006 та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 20.09.2006 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про визнання розпорядження незаконним та стягнення матеріальної та моральної шкоди –без змін.