К-25507/06 Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, якими донарахований податок з підприємств і організацій - власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів - 15.07.2008 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Чугуївської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Харківської області від15.03.2006 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від06.06.2006 посправі№АС-42/12-06

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Чугуївська паливна апаратура"

до Чугуївської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень

Заявлено позовні вимоги про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Чугуївської об’єднаної державної податкової інспекції (далі–Чугуївська ОДПІ) від15.08.2005 №0000531700/0, від29.08.2005 №0000531700/1, від18.11.2005 №0000531700/2, від20.01.2006 №0000531700/3, якими донарахований податок з підприємств і організацій - власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 2365,75грн.; та від18.11.2005 №000911700/0, від20.01.2006 №000911700/1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 753,80грн..

Постановою Господарського суду Харківської області від15.03.2006 залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від06.06.2006 посправі№АС-42/12-06 позов задоволено частково. Частково скасовані податкові повідомлення-рішення від15.08.2005 №0000531700/0, від29.08.2005 №0000531700/1, від18.11.2005 №0000531700/2, від20.01.2006 №0000531700/3 в частині донарахування податку з підприємств і організацій - власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 1797,31грн., скасовані частково податкові повідомлення-рішення від18.11.2005 №000911700/0, від20.01.2006 №000911700/1 в частині донарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 413,80грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду мотивовано тим, що у позивача станом на 01.01.2005 були в наявності транспортні засоби, які відповідно до ст. 2 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" є об'єктом оподаткування. Наведене дало підстави суду прийти до висновку, що позивач зобов'язаний був подати розрахунок податку з власників транспортних засобів на 2005року та сплатити податок з власників транспортних засобів за Іквартал 2005року. І оскільки перевірка проводилась за період до31.03.2005, тому відповідач мав право робити донарахування податку з власників транспортних засобів лише за Іквартал 2005року, а не за цілий рік, що ним було зроблено. Таким шляхом суд встановив, що податок з власників транспортних засобів за Іквартал 2005року складає 568,44грн. і з чого зробив висновок про часткове задоволення позову.

Апеляційний господарський суд погодився із позицією суду першої інстанції повністю.

При цьому судами встановлені фактичні обставини справи, а саме: оскаржені податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі проведеної позапланової документальної перевірки дотримання ВАТ"Чугуївська паливна апаратура" вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2003 по 31.03.2005, за результатами якої було складено Акт від10.08.2005 №997/231/00235938, де було встановлено, що згідно з актом опису й арешту майна б/н від01.09.2004 ВДВС підрозділом примусового виконання рішень Харківського обласного управління юстиції при примусовому виконанні рішень суду проведено опис майна, що належить ВАТ"Чугуївська паливна апаратура". Також згідно з даними Чугуївського МРЕВ за ВАТ"Чугуївська паливна апаратура" станом на 01.01.2005 значиться два транспортних засоби, і тому враховуючи ст.2 та керуючись ст. 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" ЧугуївськоюОДПІ зазначено, що розрахунок суми податку з власників транспортних засобів підприємством до ЧугуївськоїОДПІ позивачем не надавався, транспортний податок не нараховувався та не сплачувався, а тому ВАТ"Чугуївська паливна апаратура" було нараховано податок з власників транспортних засобів по 10 транспортних засобах за1-4квартали 2005року на суму 2365,75грн.

На підставі висновків Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від15.08.2005 №0000531700/0 про донарахування позивачу податку з підприємств і організацій - власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі в сумі 2365,75грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку.

Крім того суди зазначили, що штрафна санкція в сумі 170грн. донарахована відповідно до пп.17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а в сумі 583,80грн. відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 цього Закону за заниження податку з підприємств і організацій - власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

При цьому судами зазначено, що позивач посилався на те, що у нього в 2005році були відсутні транспортні засоби, в підтвердження чого надав довідку Чугуївського МРЕО ДАІ Харківської області від22.02.2005 №38 та довідку міжрайонного відділу №12 ДАІ при УМВСУ в Харківській області від15.03.2006 №165 про те, що за ВАТ"Чугуївська паливна апаратура" автотранспорт не значиться.

Однак судами враховано той факт, що з повідомлення Чугуївського Держтехнагляду від15.08.2005 вбачається, що станом на 01.01.2005 за ВАТ зареєстровано таку техніку : МТЗ-82, АТЕК - 881, Т-16 (2шт.), ЕО-2671, Т-150К (2шт.), МТЗ-80, Т-150, К-701, а згідно повідомлень Чугуївського МРЕО ДАІ №182 від05.08.2005, №11 від15.03.2006 за ВАТ станом на 01.01.2005 числиться (рахується) транспорт : УАЗ 3303, КРАЗ 250.

Таким чином суд першої та апеляційної інстанцій встановили, що у позивача станом на 01.01.2005 були в наявності транспортні засоби, які відповідно до ст. 2 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" є об'єктом оподаткування.

З наданих позивачем довідок вбачається, що у нього станом на 21.02.2005 та станом на 15.03.2006 не числяться транспортні засоби, що не суперечить довідкам, які надані відповідачем, а може свідчити про те, що після 01.01.2005 транспортні засоби були реалізовані. Згідно зі змінами, які були внесені в Закон України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" (1963-12) - 25.03.2005 за транспортні засоби, зняті юридичними особами протягом року з реєстрації (перереєстровані), здійснюється перерахунок розміру податку. Розмір податку перераховується перед зняттям їх з реєстрації (перереєстрацією) по строках сплати (кварталах), які не настали, починаючи з наступного за тим, в якому транспортний засіб знято з реєстрації (перереєстровано).

Наведене дало підстави судам прийти до висновку, що позивач зобов'язаний був подати розрахунок податку з власників транспортних засобів на 2005рік та сплатити податок з власників транспортних засобів за Іквартал 2005року. При цьому, оскільки перевірка проводилась за період до 31.03.2005, тому суди визнали, що відповідач мав право робити донарахування податку з власників транспортних засобів лише за Іквартал 2005року, а не за цілий рік, що ним було зроблено.

Визнавши, що у позивача станом на 01.01.2005 рахувалось 10 транспортних засобів, які є об'єктом оподаткування податком з власників транспортних засобів, відповідно з вимогами ст. 3 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" суди зазначили, що податок з власників транспортних засобів за Іквартал 2005року складає 568,44грн.

А пославшись на п.17.1 та п.17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо суми штрафу, суди визнали, що до позивача правомірно було застосовано штрафні санкції в сумі 170грн. та в сумі 170грн. що дало підстави прийти до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині скасування: податкових повідомлень-рішень від15.08.2005 №0000531700/0, від29.08.2005№0000531700/1, від18.11.2006№0000531700/2, від20.01.2006№000531700/3 в частині донарахування податку з підприємств і організацій - власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 1797,31грн.; податковихповідомлень-рішень від18.11.2006№000911700/0, від20.01.2006№000911700/1 в частині донарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 413,80грн.

Не погодившись із постановою Господарського суду Харківської області від15.03.2006 та ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від06.06.2006 посправі№АС-42/12-06, відповідач (ЧугуївськаОДПІ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення, та відмовити в позові. На думку скаржника судами були зроблені висновки, що не відповідають обставинам справи, і вони підлягають скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", оскільки станом на 1 січня поточного року, підчас проведення перевірки, самостійно визначено на 2005рік суму відповідного податку в розмірі 2365,75грн. та застосовано фінансові санкції (згідно із пп.17.1.1 та пп.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами") на суму 753,80грн.

Зазначивши про компетенцію ДАІ УМВС, та зазначивши ст. 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" послався на те, що спірний автотранспорт не був реалізований виконавчою службою, так як в опису майна, вищезазначені транспортні засоби не значаться. При цьому зазначено, що суди не врахували, що не всі обставини справи, які б вказували про відсутність автотранспорту та інших самохідних машин і механізмів після Ікварталу 2005року ним були з'ясовані. З огляду на викладене ЧугуївськаОДПІ вважає, що податкові повідомлення-рішення винесені правомірно.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав, в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу абз.3 ч.1 ст. 5 Закону України від11.12.1991 №1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" - податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Відповідно керуючись ст.6 цього Закону - податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за станом на 1 січня поточного року.

Тобто у порядку, визначеному податковими органами, юридичні особи подають за місцем свого знаходження та за місцем постійного базування транспортних засобів до податкових органів у строки, визначені законом для річного звітного періоду, на основі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки суми податку за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Згідно зі змінами, які були внесені в Закон України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" (1963-12) - за транспортні засоби, зняті юридичними особами протягом року з реєстрації (перереєстровані), здійснюється перерахунок розміру податку. Розмір податку перераховується перед зняттям їх з реєстрації (перереєстрацією) по строках сплати (кварталах), які не настали, починаючи з наступного за тим, в якому транспортний засіб знято з реєстрації (перереєстровано).

При цьому оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у позивача станом на 01.01.2005 були в наявності транспортні засоби, які відповідно до ст. 2 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" є об'єктом оподаткування, наведене дало підстави судам прийти до висновку, що позивач зобов'язаний був подати розрахунок податку з власників транспортних засобів на 2005рік та сплатити податок з власників транспортних засобів за Іквартал 2005року. При цьому, оскільки перевірка проводилась за період до 31.03.2005, тому суди визнали, що відповідач мав право робити донарахування податку з власників транспортних засобів лише за Іквартал 2005року, а не за цілий рік.

Відповідно перевіряючи підстави нарахування податкового зобов’язання та фінансових (штрафних) санкцій, необхідно врахувати норму пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України від21.12.2000 №2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якою встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. А у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого пп.17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.п.17.1.2).

Таким чином необхідно погодитись із висновками судів про те, що до позивача повинна була бути застосована штрафна санкція в сумі 170грн. на підставі п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та 170грн. на підставі п.17.2 ст.17 цього Закону.

Наведене дало підстави судам першої та апеляційної інстанцій прийти до законного і обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, оскільки позивач зобов'язаний був подати розрахунок податку з власників транспортних засобів на 2005рік та сплатити податок з власників транспортних засобів за Іквартал 2005року.

З огляду на встановлене судами та враховуючи зазначене вище, суд касаційної інстанції погоджується із висновком судів про те, що оскаржені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню в частині донарахування податку з підприємств і організацій - власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 1797,31грн., та в частині донарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 413,80грн.

Відповідно постанова Господарського суду Харківської області від15.03.2006 та ухвала Харківського апеляційного господарського суду від06.06.2006 посправі№АС-42/12-06 скасуванню не підлягають, як такі, що винесені за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи та дослідженні доказів на їх підтвердження.