Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді: Смоковича М.І.

суддів: Горбатюка С.А., Сороки М.О.,Чумаченко Т.А., Штульмана І.В,-

провівши попередній розгляд в касаційній інстанції справи №АС-17/60-06 за позовом Відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) "Сумиобленерго", м.Суми до Відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у Північному регіоні" державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про визнання не чинною постанови, за касаційною скаргою ВАТ "Сумиобленерго" на постанову господарського суду Сумської області від 17 квітня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2006 року,-

ВАТ "Сумиобленерго" звернулось до господарського суду Сумської області із вищезазначеним, просив визнати не чинною постанову Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Сумській області №ОС 203/05-52 від 16.12.2005р. про накладення на ВАТ "Сумиобленерго" штрафу у розмірі 17000грн. за порушення законодавства про електроенергетику, вважаючи, що вказана постанова є необґрунтованою та незаконною.

Суд першої інстанції залучив до участі у справі належного відповідача - Відокремлений підрозділ "Держенергонагляд у Північному регіоні" державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Свої вимоги ВАТ "Сумиобленерго" обгрунтовує тим, що в липні-серпні 2005 року відповідачем були проведені обстеження на предмет дотримання встановлених вимог електропостачання структурними підрозділами ВАТ "Сумиобленерго". За результатами обстежень були складені акти:

- №С-508\52-40 від 28.07.2005р. по Охтирському районному відділенню "Енергозбут" та Району електричних мереж;

- №С-602 від 12.08.2005р. – по Глухівському районному відділенню "Енергозбут" та Району електричних мереж;

- №С-608 від 16.08.2005р. – по Краснопільскому районному відділенню "Енергозбут" та Району електричних мереж.

На підставі цих актів відповідачем були винесені приписи (з відповідними актам реквізитами щодо усунення порушень, виявлених в результаті обстежень.

В листопаді 2005 року відповідачем була проведена перевірка виконання вимог приписів, складені відповідні акти обстежень №С-879 від 04.11.2005р. по Охтирському РВЕ та РЕМ, №С-914 від 24.11.2005р. по Глухівському РВЕ та РЕМ, №С-788 від 28.10.2005р. по Краснопільському РВЕ та РЕМ. В цих актах зазначено про невиконання ВАТ "Сумиобленерго" деяких пунктів приписів. На підставі цього 16.12.2005р. відповідачем прийнята постанова №ОС 203\05-52 про накладення на ВАТ "Сумиобленерго" штрафу у розмірі 17000грн. за порушення законодавства про електроенергетику.

Постановою господарського суду Сумської області від 17.04.2006р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.2006р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ВАТ "Сумиобленерго" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.12.2007р. касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) (далі-Закон) визначені правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і врегульовано відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, постачанням та використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі. У ст.4 Закону зазначено, що регулювання відносин в електроенергетиці має свої особливості, визначені цим Законом. Однією з таких особливостей є державне регулювання діяльності в електроенергетиці. Відповідно до ст.9 Закону державний нагляд в електроенергетиці здійснює державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Завданням і функціями енергонагляду є здійснення в межах своєї компетенції нагляду за відповідністю укладених договорів вимогам нормативних документів щодо користування енергією і приєднання до мереж (п.4 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996р. № 929 (929-96-п) ) .

16.06.2005р. Постановою Кабінету Міністрів України №473 (далі-Постанова) були внесені зміни до Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою КМУ від 24.03.1999р. №441 (441-99-п) , зокрема і в частині того, що споживачам скасовано встановлення граничних величин споживання енергії та їх коригування за підсумками місяця до рівня фактично сплаченого за цей місяць обсягу електроспоживання. Постановою також встановлено право енергопостачальних організацій визначати граничні величини споживання електричної потужності лише для споживачів з приєднаною потужністю 150кВт і більше та середньомісячним (за підсумком минулого року) обсягом фактичного споживання енергії 50000кВт і більше (п.8 Постанови).

У зв’язку з цим редакція чинних договорів про постачання електричної енергії, яка передбачала визначення договірних величин споживання електричної енергії на розрахунковий період на години максимуму навантажень енергосистеми для споживачів з приєднаною потужністю більше 180кВт, виходячи із встановленого енергосистемою завдання щодо граничного споживання електричної потужності, стала невідповідною п.8 Постанови, яка крім того, ще і передбачала середньомісячне споживання 50000 кВт годин і більше.

На дану невідповідність приписом № С-508/52-40 від 28.07.2005р., приписом №С-602 від 12.08.2005р. і п.6 припису №С-602 від 12.08.2005р. була звернута увага позивача і зазначено щодо необхідності внесення змін до договорів про енергопостачання у відповідності з редакцією Постанови, але позивач не виконав вимоги приписів.

Позивач до касаційної скарги не надав доказів виконання і інших приписів відповідача, зокрема щодо надіслання споживачам повідомлення про участь у графіках обмеження електроспоживання, графіках відключення та місцевого розвантаження та перезаключення додатку №8 до договорів на електропостачання. Незгода позивача з редакцією Постанови, якою були внесені зміни до Порядку постачання електричної енергії споживачам, не звільняє його від обов’язку виконати приписи відповідача, який наділений владними повноваженнями у сфері електроенергетики і здійснює в тому числі і державний нагляд за відповідністю укладених договорів вимогам нормативних документів щодо користування енергією та приєднання до мереж.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст.ст. 210, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго" – відхилити.

Постанову господарського суду Сумської області від 17 квітня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2006 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.