Колегія суддів першої судової палати Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Головуючого –Кравченко О.О.

Суддів: Гончар Л.Я., Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Розваляєвої Т.С.

При секретарі –Гутніченко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за касаційною скаргою Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2008 року у справі за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ВАТ "Володимир-Волинський цукровий завод"про стягнення штрафних санкцій,-

У серпні 2007 року Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до ВАТ "Володимир-Волинський цукровий завод"про стягнення адміністративно-господарських санкцій за не виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2006 році в сумі 26873 грн. 64 коп., а також пені в сумі 1023 грн. 62 коп., а всього- 27897 грн. 26 коп.

Постановою господарського суду Волинської області від 11.10.2007р. позов задоволено: стягнуто з ВАТ "Володимир-Волинський цукровий завод"на користь Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 27897 грн. 26 коп. штрафних санкцій.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2008 року задоволено апеляційну скаргу ВАТ "Володимир-Волинський цукровий завод": постанову господарського суду Волинської області від 11.10.2007р. скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовлено.

Рішення суду вмотивовано тим, що підприємство виконало встановлений законом норматив для працевлаштування інвалідів, а також й тим, що обов’язок підбирати і направляти інвалідів для працевлаштування на підприємства покладається на органи працевлаштування, які перераховані у статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

На зазначене судове рішення надійшла касаційна скарга Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якій ставиться питання про його скасування та прийняття нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу ВАТ "Володимир-Волинський цукровий завод"просить залишити без змін постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2008 року, посилаючись на те, що він неодноразово звертався письмово з питанням наявності робочих місць для інвалідів, подавав до Володимир –Волинського міськрайонного центру зайнятості щомісячні звіти за формою 3 –ПН, але на ВАТ "Володимир-Волинський цукровий завод"не було направлено центром зайнятості жодного інваліда.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до поданого відповідачем звіту за формою державної статистичної звітності № 10-ПІ за 2006 рік (а.с. 4) середньооблікова чисельність штатних працівників у цьому періоді становила 539 осіб, тобто, відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 22 особи. Матеріалами справи доведено, що фактично на підприємстві у 2006році працювало 22 інваліда, шестеро з яких працювали на підприємстві не повний рік, що і стало підставою для звернення позивача з позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою для господарського-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи наведене і за відсутності доказів відмови відповідачем інвалідам в працевлаштуванні, судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що вина останнього в незайняті створених (пристосованих) робочих місць для працевлаштування інвалідів, відсутня, оскільки підприємством виконано норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування та відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись. Відповідно ст. 8 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"працевлаштування інвалідів на підприємствах здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів.

Таким чином, колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій, що обов'язок підприємства по створенню робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування. Такий обов'язок згідно ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"покладено на органи виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів.

За таких обстави підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не знаходить.

Керуючись статтями 220, 2221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строки та у порядку, передбаченими статтями 237- 239 КАС України.