Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Бутенка В.I.

суддів: Сороки М.О., Лиски Т.О.,Панченка О.I., Штульмана I.В.

(доповідач)

при секретарі: Єрко С.М.

за участю Онашко Є.М.,- представника Головного Управління Державного казначейства України у місті Києві,-

розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до Управління державної судової адміністрації (далі - УДСА) в місті Києві, Головного Управління Державного казначейства України в місті Києві про відшкодування втрати частини заробітної плати, пов'язаної з утриманням прибуткового податку з фізичних осіб та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Адамовича Вадима Петровича, - представника відповідача УДСА в місті Києві, на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 22 січня 2007 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 30 листопада 2007 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2006 року позивачі звернулися до суду із вказаним позовом, просять стягнути з УДСА в місті Києві втрату частини заробітної плати, пов'язану з утриманням податку відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) на користь ОСОБА_1- 5445,26грн., ОСОБА_5 - 6513,33грн., ОСОБА_4 - 5626,38грн., ОСОБА_7 - 6941,31грн., ОСОБА_2 - 5801,54грн., ОСОБА_10- 5873,20грн., ОСОБА_11 - 5997,66грн., ОСОБА_12 - 5350,12грн., ОСОБА_8 - 5387,85грн., ОСОБА_3 - 6943,75грн., ОСОБА_9- 5927,80грн., ОСОБА_6 - 6004,40грн., ОСОБА_13- 6598,35грн., ОСОБА_14 - 5825,35грн.

Свої позовні вимоги позивачі обгрунтовують тим, що протягом 2004-2006 років з нарахованої позивачам заробітної плати було отримано податок з доходів фізичних осіб. Оскільки судді відповідно до Указу Президента України від 10.07.1995р. №584/95 (584/95) "Про додаткові заходи щодо соціального захисту" звільнені від сплати прибуткового податку, то утримані з нарахованої позивачам заробітної плати відповідні суми підлягають стягненню на користь останніх. УДСА в місті Києві в межах наданих їй повноважень протягом 2004-2006 років жодних змін до кошторису Печерського районного суду міста Києва стосовно компенсації втрати частини заробітку суддів від сплати податку не вносила та не забезпечила належний рівень оплати праці суддів, що призвело до зменшення фактично отриманої позивачами заробітної плати.

Під час розгляду справи позивачі збільшили розмір позовних вимог, посилаючись на те, що у зв'язку із бездіяльністю відповідача, який протягом двох років не вживав заходи щодо дотримання чинного законодавства при нарахуванні заробітної плати суддям з метою дотримання гарантій незалежності суддів, порушено їх трудові права та заподіяно моральну шкоду. Просять стягнути з відповідача на користь кожного на відшкодування моральної шкоди 1000грн.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 22.01.2007р. позов задоволено частково. Стягнуто з УДСА в місті Києві і зобов'язано Головне Управління Державного казначейства України в місті Києві провести видатки з державного бюджету, які передбачені в ньому ДСА в місті Києві на користь: ОСОБА_1 - 10475,26грн. компенсації сплаченого податку з доходів фізичних осіб, 100грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього стягнуто 10575,26грн.; ОСОБА_2 - 11080,24грн. компенсації сплаченого податку з доходів фізичних осіб, 100грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього стягнуто 11180,24грн.; ОСОБА_3 - 14468,75грн. компенсації сплаченого податку з доходів фізичних осіб, 100грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього стягнуто 14568,75грн.; ОСОБА_4 - 11103,78грн. компенсації сплаченого податку з доходів фізичних осіб, 100грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього стягнуто 11203,78грн.; ОСОБА_5 - 13136,93грн. компенсації сплаченого податку з доходів фізичних осіб, 100грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього стягнуто 13236,93грн.; ОСОБА_6 - 12436,50грн. компенсації сплаченого податку з доходів фізичних осіб, 100грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього стягнуто 12536,50грн.; ОСОБА_7 - 13467,41грн. компенсації сплаченого податку з доходів фізичних осіб, 100грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього стягнуто 13567,41грн.; ОСОБА_8 - 11007,85грн. компенсації сплаченого податку з доходів фізичних осіб, 100грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього стягнуто 11107,85грн.; ОСОБА_9 - 11599,30грн. компенсації сплаченого податку з доходів фізичних осіб, 100грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього стягнуто 11699,30грн.; ОСОБА_10 - 10514,19грн. компенсації сплаченого податку з доходів фізичних осіб, 100грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього стягнуто 10614,19грн.; ОСОБА_11 - 11822,86грн. компенсації сплаченого податку з доходів фізичних осіб, 100грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього стягнуто 11922,86грн.; ОСОБА_12 - 10742,02грн. компенсації сплаченого податку з доходів фізичних осіб, 100грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього стягнуто 10842,02грн.; ОСОБА_13 - 12382,35грн. компенсації сплаченого податку з доходів фізичних осіб, 100грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього стягнуто 12482,35грн.; ОСОБА_14 - 10324,95грн. компенсації сплаченого податку з доходів фізичних осіб, 100грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього стягнуто 10424,95грн.

Апеляційним судом до участі в справі було залучено Державну судову адміністрацію України та Державне казначейство України в якості відповідачів та Печерський районний суд міста Києва в якості третьої особи.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 30.11.2007р. вказана постанова суду першої інстанції скасована в частині відшкодування моральної шкоди та ухвалено нову, якою у позові про відшкодування моральної шкоди відмовлено, а в іншій частині постанову залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, представник відповідача УДСА в місті Києві подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Оболонського районного суду міста Києва від 22.01.2007р. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 30.11.2007р., прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 16.04.2008р. відповідачу УДСА в місті Києві було поновлено строк на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанції і відкрито касаційне провадження.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 п.5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) (далі - КАС) України (2747-15) , після початку діяльності апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги в адміністративних справах, подані до відповідних апеляційних загальних судів, передаються цими судами до апеляційного адміністративного суду, якщо апеляційне провадження у справі ще не відкрито.

Київський апеляційний адміністративний суд розпочав свою діяльність 02.04.2007р.

З матеріалів справи вбачається, що 21.05.2007р. Апеляційним судом міста Києва поновлено строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 22.01.2007р. представнику Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві (а.с.114-115). 22.05.2007р. суддею Апеляційного суду міста Києва відкрито апеляційне провадження (а.с.116-117) і в той же день призначено до апеляційного розгляду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до Управління державної судової адміністрації (далі - УДСА) в місті Києві, Головного Управління Державного казначейства України в місті Києві про відшкодування втрати частини заробітної плати, пов'язаної з утриманням прибуткового податку з фізичних осіб та відшкодування моральної шкоди (а.с.118).

Ухвалюючи судові рішення, якими вирішувались питання стягнення компенсації сплаченого податку з доходів фізичних осіб за період 2004-2006 років, що був утриманий з заробітної плати позивачів, суди фактично вирішували питання щодо прав та інтересів Державної судової адміністрації України та Державного казначейства України. При цьому, під час апеляційного розгляду даної справи суд 04.10.2007р. ухвалив залучити до участі в справі в якості відповідачів Державну судову адміністрацію України і Державне казначейство України в якості відповідачів та Печерський районний суд міста Києва в якості третьої особи. Приймаючи таку ухвалу суд апеляційної інстанції не направив до Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України та Печерського районного суду міста Києва копії ухвали про відкриття апеляційного провадження, разом з копіями заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і не встановив строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу, не запропонував їм подати докази по даній справі. Матеріали справи не містять доказів належного повідомлення Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України та Печерського районного суду міста Києва про апеляційний розгляд даної справи чи її наявність, оскільки зміст судових повісток (а.с.170, 171, 172) не відповідає вимогам ст.34 КАС України (2747-15) , оскільки в них не зазначено назву адміністративної справи і в якому процесуальному статусі викликаються ці особи.

До того ж, Апеляційний суд міста Києва не врахував, що Державна судова адміністрація України, Державне казначейство України та Печерський районний суд міста Києва не отримали копії позовної заяви, були позбавлені можливості знайомитися з матеріалами даної адміністративної справи та заявляти клопотання, не отримували ухвалу про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду, їм не роз'яснені процесуальні права і вони були позбавлені можливості надати свої пояснення по справі, виступити з промовою в судових дебатах та оскаржити судове рішення.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.227 КАС України (2747-15) судові рішення обов'язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та обов'язки осіб, які не були повідомлені про можливість вступити у справу.

Згідно ч.1 ст.24 КАС України (2747-15) адміністративні справи, предметом оскарження яких є рішення, дії чи бездіяльність центрального органу виконавчої влади розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень КАС України (2747-15) встановлено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні загальні суди за правилами КАС України (2747-15) .

Відповідно до п.1 ч.3 ст.227 КАС України (2747-15) судові рішення обов'язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповажним складом суду.

Оскільки відповідачем по даній справі є Державна судова адміністрація України та Державне казначейство України, тобто центральні органи виконавчої влади, а судом першої інстанції справа розглянута суддею одноособово, а не у складі трьох суддів, тобто дану справу розглянуто і вирішено неповажним складом суду. При таких обставинах, на думку колегії суддів, суд апеляційної інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст.204 КАС України (2747-15) , повинен був скасувати постанову Оболонського районного суду міста Києва від 22.01.2007р. та направити дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а саме: Окружного адміністративного суду міста Києва, який розпочав роботу з 30.07.2007р.

Згідно вимог ч.2 ст.227 КАС України (2747-15) , підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.221, 223, 227, 230, 231 КАС України (2747-15) , колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Адамовича Вадима Петровича, - представника відповідача Управління державної судової адміністрації в місті Києві, - задовольнити частково.

Скасувати постанову Оболонського районного суду міста Києва від 22 січня 2007 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 30 листопада 2007 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст.236, 237 КАС України (2747-15) рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.