Колегія суддів першої судової палати Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Головуючого –Кравченко О.О.

Суддів: Гончар Л.Я., Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Розваляєвої Т.С.

При секретарі –Гутніченко А.М.

За участю представників: Білецької А.К., Кудрявцева К.С., Меламеда О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за касаційною скаргою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на постанову господарського суду Одеської області від 15.05.2007р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2007р. у справі за позовом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до ТОВ "Незалежна телекомпанія "Норма –ТВ"про анулювання ліцензії,-

У лютому 2007 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Незалежна телекомпанія "Норма –ТВ"про анулювання ліцензії на право користування каналами мовлення № 000804 від 24.09.1998р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ "Незалежна телекомпанія "Норма –ТВ"має ліцензію Національної ради №000804 від 24.09.1998 року на право користування каналами мовлення, відповідно до якої здійснює ретрансляцію телепрограм в мережах кабельного телебачення у м. Одесі в межах території, зазначеної в умовах ліцензії. Так як ТОВ "Незалежна телекомпанія "Норма –ТВ"порушило умови ліцензії щодо періодичності, часу та обсягів мовлення та, незважаючи на вимоги Національної ради, у встановлений строк не виправило раніше зафіксованих порушень, позивач просив про анулювання зазначеної ліцензії.

Постановою господарського суду Одеської області від 15.05.2007р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2007р., в задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій вмотивовані тим, що ТОВ "Незалежна телекомпанія "Норма - ТВ" не є мовником, в розумінні ст. 1 Закону України "Про телебачення та радіомовлення", та не здійснювало діяльності, передбаченої умовами ліцензії, а тому не могло порушити цих умов в частині періодичності, часу та обсягів мовлення

На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, в якій ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення задоволенню не підлягає.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.04.2006р. та 06.07.2006р. Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення були проведені перевірки дотримання відповідачем умов виконання наданої йому ліцензії на право користування каналами мовлення, за результатами яких до ТОВ "Незалежна телекомпанія "Норма-ТВ"були застосовані санкції у вигляді попередження та стягнення штрафу.

10.11.2006р. позивач знов провів перевірку діяльності відповідача, якою, як зазначено в акті № Од/18/2006 від 06.07.2006р. було встановлено, що позивач не виправив порушень, виявлених попередніми перевірками. У зв'язку з цим Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення було прийнято рішення від 13.12.2006р. №1113 (v113r295-06) про звернення до суду із заявою про анулювання, виданої відповідачу, ліцензії №000804 від 24.09.1998р.

Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанції про відсутність підстав для позбавлення відповідача ліцензії зважаючи на те, що ТОВ "Незалежна телекомпанія "Норма –ТВ"не є телерадіоорганізацією в розумінні ст..1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (3759-12) і надання послуг кабельного телебачення здійснює без використання радіочастотного ресурсу та відповідних каналів мовлення. Матеріалами справи встановлено, і не заперечується позивачем, що відповідач здійснює діяльність провайдера програмної послуги. У ст..1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (3759-12) визначено, що провайдер програмної послуги-це суб’єкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж.

Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач по суті просить анулювати ліцензію на право користування каналами мовлення з підстав, що не були передбачені при її видачі у вересні 1998р., а також і з тим, що ліцензії на мовлення, видані до внесення змін у Закон №3760-Х11 від 12.01.2006р., автоматично не стають ліцензіями провайдерів програмної послуги.

Судова колегія суду касаційної інстанції відповідно до ст. 220 КАС України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судова колегія дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій не було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення касаційної скарги не знаходить.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія,-

Касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення залишити без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 15.05.2007р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2007р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строки та у порядку, передбаченими статтями 237- 239 КАС України.