Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Степашка О.І.

суддів: Конюшка К.В.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Львівський хлібозавод №1" на постанову господарського суду Львівської області від 20.10.2005 р. та на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2006 року у справі №5/1511-2/260 (5/1374-9/152) за позовом відкритого акціонерного товариства "Львівський хлібозавод №1" до Державної податкової інспекції у м. Львові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

У квітні 2004 року відкритим акціонерним товариством "Львівський хлібозавод №1" подано позов до Державної податкової інспекції у м. Львові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 04.09.2003 р. №0000402630/0/15340 та №15343.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом не було враховано, що із суми 184,85 грн. недоутриманої суми податку, 123,25 грн. - це сума прибуткового податку, не утримана з доходів гр. ОСОБА_1, який згідно п.18 ст.12 Закону України "Про пільги ветеранам війни та гарантій їх захисту" є учасником бойових дій і звільняється від сплати прибуткового податку з усіх доходів.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2005 року було скасовано рішення господарського суду Львівської області від 20.09.-20.10.2004 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.12.2004 року та справу передано на новий розгляд.

Постановою господарського суду Львівської області від 20.10.2005 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2006 року, в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство "Львівський хлібозавод №1" просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти ухвалу, якою частково визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 04.09.2003 р. №15343 в частині визначення податкового зобов'язання по прибутковому податку з В.Оліярника у сумі 132,25 грн. та штрафної санкції, нарахованої на цю суму.

Розглянувши касаційну скаргу та вивчивши матеріали справи колегія суддів доходить висновків про відсутність підстав для її задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ "Львівський хлібозавод №1" за період з 01.07.2002 р. по 31.03.2003 р. було складено акт №48/26-0/4043/05492054.

На підставі вказаного акту, ДПІ у м. Львові прийнято податкове повідомлення-рішення №15343 від 04.09.2003 року, яким позивачу на підставі пп. "а"-"в" п.п.4.2.2. п.4.2. ст.4, п.п.17.1.9. п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст. 6, 7, 9- 12, 19 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян", визначено суму податкового зобов'язання за платежем прибутковий податок з громадян в розмірі 554,55 грн. - з яких 184,85 грн. - основний платіж та 369,70 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Судами було встановлено, що неутримання та не перерахування до бюджету прибуткового податку з громадян, позивачем було допущено в результаті застосування норм п.18 ст. 12 Закону України "Про пільги ветеранам війни та гарантій їх захисту", згідно якого гр. В.Оліярник звільнявся від слати прибуткового податку з усіх доходів, як учасник бойових дій.

Відповідно п.1 Постанови Верховної Ради України від 25.04.1996 року №146/96-ВР "Про деякі питання сплати прибуткового податку з громадян" (146/96-ВР) до прийняття Закону України "Про прибутковий податок з громадян" при визначенні розміру прибуткового податку з учасників бойових дій і осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветерана війни і гарантії їх соціального захисту" (3551-12) застосовуються норми Закону України "Про Державний бюджет України на 1994 рік" (3898-12) .

Відповідно статті 23 Закону України "Про Державний бюджет України на 1994 рік" пільги по прибутковому податку учасникам бойових дій, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветерана війни і гарантії їх соціального захисту" (3551-12) надаються в межах п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний повний місяць.

Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що із суми 184,85 грн. недоутриманого податку лише 132,25 грн. прибуткового податку неутримано з доходів гр. ОСОБА_1 а решта становить недобір прибуткового податку по інших працівниках, а самеОСОБА_1- 50 грн., ОСОБА_2- 0,90 грн.,ОСОБА_3 - 1,7 грн.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясували обставини справи та дали їм відповідну правову оцінку.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності вказаних висновків судів попередніх інстанцій.

Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли привести до зміни чи скасування судових рішень, в справі не встановлено.

Керуючись ст. ст. 223, 224, 230 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Львівський хлібозавод №1" залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 20.10.2005 р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2006 року у справі №5/1511-2/260 (5/1374-9/152) без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом одного місяця з дня виникнення виняткових обставин може бути оскаржена до Верховного Суду України.