Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючий,

Гаманка О.І.,

Гуріна М.І.,

Мойсюка М.І.,

Юрченка В.В.,

секретар судового засідання Шевченко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Тернопільського обласного військового комісаріату на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 23 травня 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області від 31 серпня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії,

У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому просив перерахувати пенсію з урахуванням щомісячної премії, яку він отримував під час проходження служби, та яка не була врахована відповідачем при призначенні пенсії, та з урахуванням надбавок, за рахунок яких збільшилося грошове утримання військовослужбовців після звільнення позивача з військової служби.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 23 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою судової палати у цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області від 31 серпня 2006 року, позов задоволено частково: зобов'язано Тернопільський обласний військовий комісаріат зарахувати премію в грошове забезпечення, з якого нараховується пенсія позивачу, та провести її перерахунок за період з дня призначення пенсії по 01 січня 2005 року. В задоволенні решти вимог - відмовлено.

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати судові рішення та вирішити питання про поворот виконання рішення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 2001 року позивачу призначено пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) .

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позов суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки законодавство не має зворотної дії в часі, тому пенсія позивача не підлягає перерахунку за попередній період з урахуванням надбавок, встановлених нормативно-правовими актами після звільнення позивача зі служби. А отримувана позивачем премія повинна бути включена до грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" та пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) , в редакції, які були чинними на час призначення пенсії, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей обчислюються з таких видів грошового забезпечення:

- окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- окладу за військове або спеціальне звання;

- процентної надбавки за вислугу років;

- додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

Премія, яку позивач отримував під час проходження служби, не відноситься до визначених пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) додаткових видів грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, а надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, що вказані позивачем, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час проходження служби.

Тому відповідно до вимог статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", в редакції, яка була чинною на час вирішення справи, та пунктів 7 й 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) , немає правових підстав для перерахунку пенсії у бік збільшення з урахуванням щомісячної премії, яку отримував позивач під час проходження служби, та на підставі зазначених позивачем нормативно-правових актів, які встановлюють надбавки та премії до грошового забезпечення військовослужбовців.

При вирішенні спору суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що зміни, які відбулися у законодавстві щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців не мали зворотної дії в часі і пенсія позивача не підлягала перерахунку за попередній період.

Між тим суди помилково зобов'язали Тернопільський обласний військовий комісаріат провести перерахунок пенсії позивача за минулий час з урахуванням щомісячної премії, яку він отримував під час проходження служби, чим порушили вимоги вказаних нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України поворот виконання постанови про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, допускається, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

За відсутності встановлених законодавством підстав клопотання про поворот виконання судових рішень, яке міститься в касаційній скарзі, задоволенню не підлягає.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 223, 226, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Тернопільського обласного військового комісаріату задовольнити.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 23 травня 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області від 31 серпня 2006 року в частині зобов'язання зарахувати премію в грошове забезпечення, з якого нараховується пенсія позивачу, та провести її перерахунок за період з дня призначення пенсії по 01 січня 2005 року - скасувати і в позові ОСОБА_1 до Тернопільського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.