Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про зобов'язання призначити пенсію, яка переглядається за касаційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на постанову апеляційного суду Херсонської області від 15 листопада 2006 року

У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (УМВС) про зобов'язання призначити пенсію.

Зазначав, що з 1982 по 1995 роки проходив службу в органах внутрішніх справ.

У липні 2005 року звернувся до УМВС в Херсонській області із заявою про призначення пенсії на підставі пункту "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин; нова редакція назви Закону - "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"), однак отримав відмову.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, просив зобов'язати його виконати вимоги Закону щодо призначення пенсії за вислугу років, як особі котра після звільнення зі служби досягла 45-річного віку, має загальний трудовий стаж більше 25 календарних років, з яких більше 15 років становить служба в органах внутрішніх справ.

Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 23 червня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Новою постановою апеляційного суду Херсонської області від 15 листопада 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове, про задоволення позову.

У касаційній скарзі УМВС, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати і залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 1982 року по 1995 рік проходив службу на різних посадах в органах внутрішніх справ.

Після досягнення 28 червня 2005 року 45-річного віку, при наявності більше 25 календарних років загального трудового стажу, з яких більше 15 років складає служба в органах внутрішніх справ, позивач у липні 2005 року звернувся із заявою до УМВС України в Херсонській області про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".

Листом відповідача від 31.08.2005 ОСОБА_1. у призначенні пенсії відмовлено.

Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача про відсутність правових підстав для призначення пенсії, оскільки на час звільнення зі служби позивач не досяг віку 45 років та не мав необхідного загального трудового стажу.

Ухваливши нове рішення, про задоволення позову, апеляційний суд, і з таким висновком погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, зазначив, що суд першої інстанції допустив помилку в трактуванні правової норми, якою врегульовані правовідносини сторін, внаслідок чого останнім дана неправильна юридична кваліфікація.

Так, за змістом пункту "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (в редакції Закону від 4 липня 2002 року) право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45 років ( а інвалідам війни - незалежно від віку) і якщо вони мають загальний трудовий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і шести місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ чи в державній пожежній охороні.

Це означає, що у разі звернення із заявою особи, яка відповідає критеріям наведеним у викладеній нормі починаючи з 6 серпня 2002 року (дата набуття чинності змін до статті 12 Закону ) і до 29 квітня 2006 року (набуття чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" № 3591-ІV (3591-15) ) пенсія призначається за правилами Закону "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) .

Оскільки апеляційний суд правильно застосував норми матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення, а доводи касаційної скарги зводяться до помилкового розуміння дії законів у часі і висновків суду не спростовують, то згідно з правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування оскарженого рішення немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 223, 230 КАС України колегія суддів

Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Херсонської області від 15 листопада 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку визначеними статтями 237 - 239 КАС України.