Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ялта

на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2007р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 травня 2007р

у справі №2-16/188-2007А

за позовом Національного виробничо-аграрного об’єднання "Масандра"

до Державної податкової інспекції у м.Ялта, Упрпавління Державного казначейства в АР Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

У листопаді 2006 року позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Ялта №0003622301/0 від 06.11.2006р..

В обґрунтування позовних вимог щодо неправомірності зменшення податковим органом бюджетного відшкодування з ПДВ, позивач стверджує про невідповідність висновків акту перевірки вимогам податкового законодавства України.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2007р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 травня 2007р., позовні вимоги Національного виробничо-аграрного об’єднання "Масандра" було задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що контролюючим органом було безпідставно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке не ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, відповідач-1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України в якій поставлено питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу відповідача-1, Національне виробничо-аграрне об’єднання "Масандра", посилаючись на законність та обґрунтованість рішень суду попередніх інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом було проведено перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства України по відшкодуванню податку на додану вартість, заявленого за липень 2006 року, про що складено акт від 24.10.2006р. №2452/44-23-4/00411890.

Відповідно до висновку податковим органом встановлено порушення позивачем порядку заповнення вантажної митної декларації, порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість.

За результатами вказаної перевірки було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від №0003622301/0 від 06.11.2006р..

Встановлені контролюючим органом порушення податкового законодавства стосуються придбання позивачем товару по імпорту, що оформлено вантажною митною декларацією №600050000/6/000086 від 07.06.2006р. за якою було сплачено податок на додану вартість в сумі 29882,77грн., що підтверджується платіжними документами №1772 від 29.05.2006р. на суму 23528,93грн., №1846 від 02.06.2006р. на суму 6353,84грн..

Для здійснення платежів до бюджету, пов’язаних з оформленням ввозу імпортних товарів, підприємство щомісячно авансовими платежами перераховує митниці грошові кошти. Так, станом на 01.06.2006р. дебетове сальдо складало 46376,92грн..

Під час перевірки податковим органом не прийнято суму ПДВ 23529,00грн., вважаючи період оплати ПДВ відповідно даті платіжного доручення – 29.05.2006р. що не відповідає (передує) даті вантажно митної декларації - 07.06.2006р..

Згідно з п.п.7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Підпунктом 7.7.5 п.7.7. ст.7 вказаного закону визначено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.п.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України – дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті, який визначає, що датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг)або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Згідно з п.п.7.2.7 п.7.2 ст.7 Закону уразі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту,вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 225, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ялта – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2007р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 травня 2007р – залишити без змін.

Скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 08 лютого 2008р. про зупинення виконання постанови господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2007р. та ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 травня 2007р..

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.