К-17844/06 Про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток банківських організацій - 10.07.2008 Прийняття

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від позивача – Родіонової О.І.,

від відповідача – Вербицького В.І., Радченко Н.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного банку "Український комунальний банк" на постанову Господарського суду Луганської області від 21.11.2005 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 07.02.2006 року по справі № 12/515 за позовом Акціонерного банку "Український комунальний банк" до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

Постановою Господарського суду Луганської області від 21 листопада 2005 року, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 07лютого 2006 року, в задоволені позовних вимог Акціонерного банку "Український комунальний банк" до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003390860/0 від 16.082005 року – відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач 06 березня 2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.10.2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі Акціонерний банк "Український комунальний банк" просить скасувати судові рішення та постановити нове – про задоволення позову посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення – без змін з огляду на наступне.

На підставі досліджених в судовому засіданні з дотриманням норм процесуального права доказів, судами було встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0003390860/0 від 16.08.2005 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток банківських організацій (д/б) 11020600 у сумі 143119,62 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 157629,03 грн., стали результати планової комплексної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності АБ "Укркомунбанк" з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2003 року по 31.03.2005 року, які були відображенні в акті №143/13-33/24191588 ДСК від 11 серпня 2005 року.

Зокрема, актом перевірки встановлено порушення позивачем п.п.4.1.2, п.п.4.1.6 п.4.1, п.п.4.2.3 п.4.2 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.2.4, п.п.5.2.10 п.5.2, п.п.5.3.3 п.5.3, п.5.9 ст.5, абз.1,3 п.п.7.9.5 п.7.9 ст.7, п.п.8.2.2 п.8.2, абз.2 п.п.8.3.1, п.п.8.3.2 п.8.3, п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8, абз.3 п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.12.2.1, п.п.12.2.2, п.п.12.2.4 п.12.2, п.п.12.4.1 п.12.4 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме, занижено податок на прибуток на суму 143119,62 грн., у т.ч. за I кв. 2003р. – на 126595,87 грн., півріччя 2003р. – 23189,72 грн., три квартали 2003р. – 52235,64 грн., 2003 рік – на 12037,70грн, за I кв. 2004р. – на 27035,43 грн., півріччя 2004р. – 13335,48 грн., три квартали 2004р. – 81049,78 грн., 2004 рік – на 145916,32 грн. та завищено за I кв. 2005р. – на 14834,40 грн.

Встановлені податковим органом порушення позивачем не оскаржено.

Підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.

Судами встановлено, що перевірка позивача проводилась в період з 15 червня 2005 року по 28 липня 2005 року, а 05 серпня 2005 року АБ "Український комунальний банк" платіжним дорученням №234 до складання акту перераховано 150000 грн. за призначенням платежу податок на прибуток згідно акту перевірки.

Згідно з п.п.17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, то такий платник зобов’язаний:

а) або надіслати уточнений розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п’яти відсотків від такої суми не пізніше дня подання такого уточненого розрахунку;

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу в розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов’язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені в цьому пункті, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов’язань адміністративні штрафи не накладаються.

З огляду на встановлені по справі обставини та вимоги законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, що факт самостійного перерахування позивачем податкового зобов’язання в розмірі 150000 грн. до складання за результатами перевірки акту від 11 серпня 2005 року, на підставі якого було оформлено податкове повідомлення-рішення не є підставою для визнання неправомірним донарахування податковим органом податку на прибуток.

Згідно з п.1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", штрафна (фінансова) санкція (штраф) визначена як плата у фіксований сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Як вбачається з матеріалів справи, сукупна сума недоплати за спірними податковими періодами за І кв.2003р., III кв.2003р., І кв. 2004р., III кв.2004p., IV кв.2004р., з 01 січня 2003 року по 31 березня 2005 року склала 315258 грн.06 коп., у зв’язку з чим податковим органом правомірно визначено штрафної санкції в розмірі 50% від сукупної суми недоплат в сумі 157629 грн. 03 коп.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку щодо відсутність підстав для задоволення вимог АБ "Укркомунбанк" про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення №0003390860/0 від 16.08.2005 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток банківських організацій (д/б) 11020600 у сумі 143119,62 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 157629,03 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221 ст. 224, 231 та ч.5 ст. 254 КАС України, колегія –

Касаційну скаргу Акціонерного банку "Український комунальний банк" залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Луганської області від 21.11.2005 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 07.02.2006 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.