ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" листопада 2009 р. Київ №К-25038/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Сіроша М.В., Бим М.Є. (доповідач), Гончар Л.Я., Харченка В.В.,
Чалого С.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень на постанову господарського суду Житомирської області від 23 жовтня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2008 року у справі № 11/94-НМ за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коростень Житомирської області про зобов’язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
У січня 2007 року Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень Житомирської області звернулось до суду з позовом, в якому просило зобов’язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Коростень Житомирської області вчинити дії по підписанню акту щомісячної звірки та довідки про відшкодування витрат особових справ потерпілих, яким виплачено допомогу на поховання сім"ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримала вищезазначену пенсію з 2003 року по 2006 рік в сумі 3 536 грн. 46 коп.
Постановою господарського суду Житомирської області від 23 жовтня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2008 року, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень Житомирської області просить скасувати зазначені вище судові рішення, як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
У запереченнях на касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коростень Житомирської області просить відмовити в задоволенні касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень, а вищезазначені судові рішення залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно зі статтями 8, 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення"від 05.11.1999 року пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд поряд з іншими надходженнями формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування.
Відповідно до статті 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення"призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Статтями 21, 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"передбачено обов’язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров"я або у разі смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи її йому або особам, які перебували на його утриманні та пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання або пенсію у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Збір та акумулювання страхових внесків відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
16.05.2003р. Міністерством юстиції України зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4/ (z0376-03) 4, якою затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 2 вказаного Порядку визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов’язаних з виплатою відповідних пенсій.
Згідно з пунктами 5. 6 і 7 Порядку органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця. Наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції фонду на місцях. Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою відповідних пенсій. Та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вказаної довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Порядок відшкодування витрат передбачає здійснення відповідних розрахунків та проведення стягнення пенсійних витрат на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України.
Однак, зазначений вище Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли в даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Таким чином, у разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків у судовому порядку мають вирішуватися вимоги про стягнення спірних сум на централізованому рівні.
В даному випадку спірні правовідносини виникли у зв’язку з відсутністю у позивача належних доказів виникнення страхового випадку, який є підставою для відшкодування випадку відповідачем.
Орган Пенсійного фонду має право на відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві сум витрат допомоги на поховання лише у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
За таких обставин суди дійшли правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді заяви неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень відхилити, а постанову господарського суду Житомирської області від 23 жовтня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: