Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Харченка В.В.,

суддів: Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Матолича С.В., Шкляр Л.Т.

при секретарі - Мельник I.М.

за участю представників: Плотицької сільської ради - сільського голови Чупика С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Плотицької сільської ради на постанову господарського суду Тернопільської області від 4 грудня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 3 квітня 2007 року у справі №3/383-4499 за позовом Плотицького відкритого акціонерного товариства "Агропромтехніка" до Плотицької сільської ради про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеним, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2006 року Плотицьке відкрите акціонерне товариство "Агропромтехніка" звернулося в суд з позовом до Плотицької сільської ради про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.05.2005 р. площею 9750 кв.м., що розташована в с. Плотича по вул. Грушевського 9, укладеним,

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24 січня 2006 р. у справі за позовом ВАТ "Агропромтехніка" до Плотицької сільської ради про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу даної земельної ділянки позов задоволений та зобов'язано Плотицьку сільську раду укласти договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, однак, відповідач не виконує вказану постанову.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 4 грудня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 3 квітня 2007 року, позов задоволений. Постановою суду вважається укладеним договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, з моменту набрання законної сили постанови та на умовах, вказаних позивачем.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Плотицька сільська рада звернулися до Вищого адміністративного суду з касаційною скаргою, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що постановою Львівського господарського суду від 24 січня 2006 р. задоволений позов ВАТ "Агропромтехніка" до Плотицької сільської ради про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 9750 кв.м., зобов'язано Плотицьку сільську раду укласти договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, відповідач не виконує вказану постанову

Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи укладеним договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки суди першої та апеляційної інстанції виходили з тих обставин, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 24 січня 2006 р. набрала законної сили відповідно до ст. 115 ГПК України (1798-12) є обов'язковою до виконання. На підставі чого суди прийшли до висновків, що договір купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності від 17.05.2005 р. підготовлений ВАТ "Агропромтехніка" між Плотицьким ВАТ "Агропромтехніка" та Плотицькою сільською радою слід визнати укладеним. Справа розглядалася судами за нормами адміністративного судочинства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції щодо наявності підстав задоволення позовних вимог в порядку адміністративного судочинства.

Позивачем ставиться питання про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеним між Плотицьким відкритим акціонерним товариством "Агропромтехніка" та Плотицькою сільською радою на умовах, визначених Товариством, в порядку адміністративного судочинства як публічно-правовий спір.

Відповідно ст.12 Земельного кодексу України (2768-14) до повноважень сільських рад в галузі земельних відносин належить, зокрема, надання земельних ділянок у власність громадянам і юридичним особам із земель комунальної власності відповідно до норм земельного законодавства.

Згідно ст.131 ЗК України громадяни та юридичні особи мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

За обставинами справи відсутні будь-які документи щодо права користування позивачем спірною земельною ділянкою, яка знаходиться у власності громади, право розпорядження якою відповідно до ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування, що підтверджується зверненням позивача з позовом до Плотицької сільської ради.

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно ст.127 ЗК України рішення органів місцевого самоврядування являються підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчується нотаріально. Отже, за нормами земельного законодавства розпорядження земельними ділянками, які являються власністю громади, відноситься до виключної компетенції органів місцевого самоврядування, а саме: сільських, селищних, міських рад.

Відповідно матеріалів справи до винесення судами спірних рішень рішенням Плотицької сільської ради № 64 від 16.08.2006 р. відмовлено в продажі земельної ділянки Плотицькому ВАТ "Агропромтехніка".

Відповідно до ст. 17 КАС України (2747-15) , компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

В даному випадку не оскаржується рішення, дія чи бездіяльність органу місцевого самоврядування, як це передбачено ст. 17 КАС України (2747-15) .

Виходячи зі змісту позову спір виник щодо укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки і при цьому ставиться питання щодо визнання укладеним договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки між сторонами.

Договір купівлі-продажу - це один із видів договірних зобов'язань, який регламентує порядок набуття права власності, передбаченого Цивільним кодексом України (435-15) і являється цивільно-правовою угодою з відповідним волевиявленням сторін щодо укладеної угоди. В даному випадку договір купівлі-продажу землі укладається у зв'язку з господарською діяльністю позивача за наявності відповідного рішення ради і позовні вимоги визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеним не відносяться до публічно-правового характеру, його укладення не пов'язане з виконанням владних управлінських функцій органів місцевого самоврядування. На час розгляду позову рішення ради щодо продажу спірної земельної ділянки не приймалося, яке являється підставою для укладення сільською радою договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки з позивачем, мало місце рішення Плотицької сільської ради № 64 від 16.08.2006 р. про відмову в продажі спірної земельної ділянки.

Згідно до ст. 228 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції скасовує судові рішення та закриває провадження у справі з підстав, передбачених ст.157 КАС України (2747-15) .

Виходячи з наведеного позовні вимоги щодо укладення сільською радою договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки з позивачем не відносяться до публічно-правових відносин та не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Тому на підставі ст.157 КАС України (2747-15) постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню із закриттям адміністративного провадження по справі.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, яке дає підстави суду касаційної інстанції для скасування постанови суду апеляційної інстанції, із закриттям провадження по справі, оскільки вказані позовні вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Плотицької сільської ради задовольнити.

Постанову господарського суду Тернопільської області від 4 грудня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 3 квітня 2007 року скасувати, адміністративне провадження по справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.