Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого, судді - Смоковича М. І.,

Суддів - Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С.А.,

Мироненка О. В.,

Чумаченко Т. А.,

при секретареві - Сидорович О.В.,

з участю:

представника Генеральної прокуратури України – Кудінова Ю.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні у порядку касаційного провадження адміністративну справу

за позовом Прокурора Бабушкінського району міста Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська до Науково-виробничого колективного підприємства "Механіка" про стягнення заборгованості,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Науково-виробничого колективного підприємства "Механіка" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 червня 2007 року, -

У липні 2005 року Прокурор Бабушкінського району міста Дніпропетровська звернувся в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська (далі – ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська) до Науково-виробничого колективного підприємства "Механіка" (далі – НВКП "Механіка") з позовом про стягнення заборгованості до бюджету в сумі 1198619 гривень 52 копійки, визначену як штрафну санкцію за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності, посилаючись на те, що сума пені була узгоджена, однак відповідач її не сплатив.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2005 року Прокурору Бабушкінського району міста Дніпропетровська в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 червня 2007 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2005 року скасовано, а позовні вимоги задоволено.

У поданій касаційній скарзі НВКП "Механіка", з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська надала заперечення на касаційну скаргу, в якому просить ухвалене в справі рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, посилаючись на його обґрунтованість та відсутність порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а касаційну скаргу - залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника Генеральної прокуратури України, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що на підставі акту перевірки НВКП "Механіка" від 25 грудня 2001 року з питань своєчасності та повноти розрахунків при здійсненні операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, ДПІ в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська прийняла рішення № 78/-237/13471406-/1498 від 1 лютого 2002 року про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів (обов’язкових платежів) та пені за порушення податкового та іншого законодавства, яким до відповідача застосована пеня в сумі 1198765 гривень 52 копійки за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Частково сума пені стягнута в доход держбюджету в примусовому порядку, про що підтвердили сторони. Несплачена сума складає 1198619 гривень 52 копійки.

Правомірність нарахування пені за вищезазначеним рішенням ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська підтверджена рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2002 року в справі № А 25/120, яке набрало законної сили.

Постанова суду першої інстанції про задоволення позовних вимог мотивована тим, що нарахована НВКП "Механіка" пеня за прострочення розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності відповідно до рішення ДПІ в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська № 78/-237/13471406-/1498 від 1 лютого 2002 року та податкового повідомлення-рішення від 01 лютого 2002 року № 0000302307/0 не є податковим зобов’язанням. Порядок її стягнення передбачає дотримання строків давності, встановлених статтею 15 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Оскільки спірна сума пені була узгоджена у травні 2002 року, а з позовом про її стягнення позивач звернувся в липні 2005 року, то він пропустив 1095-денний строк, встановлений для стягнення податкового боргу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2006 року, яке набрало законної сили (справа № А 23/276), визнано недійсним та скасовано рішення ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська №78/-237/13471406/1498 від 1 лютого 2002 року в частині визначення пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1198675 гривень 52 копійки податковим зобов’язанням.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову, про задоволення позовних вимог, апеляційний суд обгрунтовано виходив з того, що, оскільки правомірність нарахування ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська пені НВКП "Механіка" підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили, а строк стягнення податкового боргу, встановлений пунктом 15.2 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , до спірних правовідносин не застосовується, то сума пені в розмірі 1198619 гривень 52 копійки, не сплачена відповідачем, підлягає стягненню в судовому порядку.

Апеляційний суд також правильно визначився про безпідставність застосування судом першої інстанції положень підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо строків давності, у зв’язку з тим, що вказані положення застосовуються виключно до податкових зобов’язань платника податків.

Оскільки суд апеляційної інстанції під час розгляду справи всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, достеменно з'ясував дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, ухвалена ним постанова відповідно до частини 1 статті 224 КАС України підлягає залишенню в силі.

Керуючись статтями 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Науково-виробничого колективного підприємства "Механіка" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 червня 2007 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.