Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого, судді - Смоковича М.І.,

Суддів - Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С.А.,

Мироненка О.В.,

Чумаченко Т.А

при секретареві - Сидорович О.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження

справу за позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Полтавської області від 19 грудня 2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12 березня 2007 року, -

У листопаді 2006 року Миргородська об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській області (далі - Миргородської ОДПІ) звернулася до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 з позовом про стягнення податкового боргу в сумі 66446 гривень 53 копійки.

Свої вимоги позивач мотивував наявністю заборгованості відповідача по перерахуванню в доход бюджету прибуткового податку, утриманого з його доходу, в сумі 14873 гривні 59 копійок та податку на додану вартість в сумі 51572 гривні 94 копійки, що відображено в акті НОМЕР_1 від 23 червня 2006 року перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків, зборів (обов'язкових платежів) в період з 17 березня 2005 року по 31 березня 2006 року.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 19 грудня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12 березня 2007 року, позовні вимоги задоволено.

У поданій касаційній скарзі суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 мотивовані тим, що 19 грудня 2006 року суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, на підставі матеріалів, наявних в справі, незважаючи на те, що він завчасно, 12 грудня 2006 року, надіслав суду клопотання про відкладення розгляду справи на інший день, з поважних причин, а апеляційний суд цій обставині оцінки не дав.

Заслухавши доповідь судді, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що актом НОМЕР_1 від 23 червня 2006 року перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати відповідачем податків, зборів (обов'язкових платежів) в період з 17 березня 2005 року по 31 березня 2006 року, складеним Миргородською ОДПІ, виявлено порушення суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 вимог Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (13-92) та Законів України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) , "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , внаслідок чого він не сплатив до бюджету податок на додану вартість в сумі 38522 гривні 46 копійок та податок з доходів фізичних осіб в сумі 14873 гривні 59 копійок.

На підставі вказаного акту перевірки позивач 23 липня 2006 року прийняв два податкових повідомлення-рішення НОМЕР_2 та НОМЕР_3, якими визначив відповідачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 51 573 гривні 94 копійки, з яких: основний платіж - 38 522 гривні 46 копійок, штрафні санкції - 13 050 гривень 48 копійок та з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 14 873 гривні 59 копійок.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що відповідач не сплатив наявний у нього податковий борг, а тому він підлягає стягненню в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що в зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання суду першої інстанції 23 листопада 2006 року розгляд справи було відкладено на 19 грудня 2006 року на 9 годину 30 хвилин (а. с. 23).

У зв'язку з повторною неявкою відповідача, суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, на підставі матеріалів, наявних у справі. При цьому, виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, місце та час судового розгляду справи, двічі в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Апеляційний суд з такими висновками погодився та залишив прийняте судом першої інстанції рішення без змін.

Втім, указаний висновок судів не ґрунтується на вимогах закону та спростовується матеріалами справи, з яких вбачається наступне.

12 грудня 2006 року на адресу Господарського суду Полтавської області відповідач надіслав суду дві заяви. В одній з них пояснив причину неявки в судове засідання 23 листопада 2006 року - відвідування лікувальної установи, на підтвердження чого надав довідку (а. с. 43-45), а в іншій - просив відкласти розгляд справи, в зв'язку з необхідністю його участі цього ж дня в судовому засіданні в іншій справі, що розглядалася апеляційним судом (а. с. 40, 42).

Зазначені заяви були отримані Господарським судом Полтавської області 14 грудня 2006 року (а. с. 64).

За таких обставин, прийняті в справі рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Господарського суду Полтавської області від 19 грудня 2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19 червня 2006 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.