Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого:

Смоковича М.I.

суддів:

Весельської Т.Ф.

Горбатюка С.А.

Мироненка О.В.

Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2005 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України у м. Феодосії Автономної Республіки Крим, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на неправомірні дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України у м. Феодосії Автономної Республіки Крим. Просила зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Феодосії Автономної Республіки Крим зарахувати час її роботи в період з 22.10.1979 по 05.10.1984 роки в стаж роботи для нарахування пенсії за віком, посилаючись на те, що при призначенні їй 13.10.2003 року пенсії за віком не було враховано даний стаж роботи, через те, що записи в її трудовій книжці не відповідають вимогам Iнструкції про порядок ведення трудових книжок.

Рішенням Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2004 року скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Феодосії Автономної Республіки Крим зарахувати час роботи ОСОБА_1 в період з 22.10.1979 по 05.10.1984 роки в стаж роботи для нарахування пенсії за віком. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України у м. Феодосії Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати державного мита в розмірі 3, 40 грн., та витрати на юридичну допомогу у розмірі 30,00 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2005 року рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2004 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями, управління Пенсійного фонду України у м. Феодосії Автономної Республіки Крим звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2004 року та ухвала апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2005 року винесені без порушень норм матеріального чи процесуального права, на підставі повного, всебічного та об'єктивного розгляду обставин справи.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги та письмових заперечень на неї, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що 22.10.1979 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу в середню школу № 81 групи Радянських військ в Німеччині на посаду вчителя креслення та малювання, про що в трудовій книжці зроблено запис за № 5.

16.10.1981 року ОСОБА_1 переведена на посаду вчителя математики, про що директором школи в трудовій книжці було зроблено відповідний запис.

05.10.1984 року в трудовій книжці ОСОБА_1 за №7 директором школи зроблено запис про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади у зв'язку з переведенням її чоловіка на нове місце служби. При цьому номер наказу і його дата зроблена іншим відтінком чорнил.

За вказаний період роботи ОСОБА_1 неодноразово виносились подяки, записи про які заносились до її трудової книжки.

Задовольняючи позов, суди дійшли до висновку, що управлінням Пенсійного фонду України у м. Феодосії Автономної Республіки Крим підтвердження трудового стажу ОСОБА_1 вимагались необгрунтовано, оскільки трудова книжка заявниці не містить неправильних, неточних чи виправлених записів.

Висновок судів відповідає обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права.

Так, відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За таких обставин правильними та такими, що відповідають Закону, є висновки судів попередніх інстанцій про те, що на час звернення до територіального органу Пенсійного фонду України заявниця набула права на призначення пенсії за віком з зарахуванням часу її роботи період з 22.10.1979 по 05.10.1984 роки на посаді вчителя математики середньої школи № 81 групи Радянських військ в Німеччині в стаж роботи для нарахування даного виду пенсії, а тому відмова управління Пенсійного фонду України у м. Феодосії Автономної Республіки Крим була необгрунтованою.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які зазначені у статтях 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Виходячи з наведеного, постановлені у справі судові рішення є законними і обгрунтованими, ухваленими з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2005 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України у м. Феодосії Автономної Республіки Крим - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .