Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.I.,

Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.,

при секретарі Мудрицькій Ю.В.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу виконавчого комітету Дрогобицької міської ради на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.06.2007р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2007р. у справі за поданням державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо заміни способу і порядку виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про визнання незаконної бездіяльності виконавчого комітету Дрогобицької міської ради по виконанню ухвали № 572 від 23.09.2005р., -

встановила:

У червні 2007 року державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з поданням про заміну способу і порядку виконання постанови Дрогобицького міськрайонного суду від 07.12.2006р. по справі за позовом ОСОБА_1до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про визнання незаконної бездіяльності виконавчого комітету Дрогобицької міської ради по виконанню ухвали № 572 від 23.09.2005р..

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.06.2007р. подання державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області було задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання постанови Дрогобицького міськрайонного суду від 07.12.2006р. в частині зобов'язання виконком Дрогобицької міської ради придбати і надати ОСОБА_1 квартиру за рахунок коштів фонду розвитку міста. Стягнуто з виконкому Дрогобицької міської ради на користь ОСОБА_1 312 008,52грн.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2007р. апеляційну скаргу виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області було залишено без задоволення, а ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.06.2007р. - без змін.

Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради подав касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.06.2007р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2007р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні подання державного виконавця.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що постановою Дрогобицького міськрайонного суду від 07.12.2006р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 12.03.2007р., було визнано незаконною бездіяльність виконавчого комітету Дрогобицької міської ради по виконанню ухвали № 572 від 23.09.2005р. та зобов'язано виконком міської ради виконати зазначену ухвали в частині придбання та надання сім'ї ОСОБА_1 квартири за рахунок коштів фонду розвитку міста. Відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) 03.04.2007р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано строк для добровільного виконання, проте жодних дій на виконання постанови суду відповідачем зроблено не було.

Відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання на всій території України.

Враховуючи те, що виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради постанова Дрогобицького міськрайонного суду від 07.12.2006р. в частині надання житла не виконується, та беручи до уваги лист Дрогобицького відділення Державного інституту проектування міст "Містопроект" щодо вартості одного метра загальної площі житла у новоспорудженому житловому будинку у м. Дрогобич та загальної площі трикімнатної квартири у спроектованому будинку, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку щодо задоволення подання державного виконавця та заміни способу виконання судового рішення шляхом виділення коштів в натурі.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу виконавчого комітету Дрогобицької міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.06.2007р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2007р. у справі за поданням державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо заміни способу і порядку виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про визнання незаконної бездіяльності виконавчого комітету Дрогобицької міської ради по виконанню ухвали № 572 від 23.09.2005р. залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.