К-3199/07 Про стягнення заборгованості по страхових внесках - 08.07.2008 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську Кіровоградської області на постанову господарського суду Кіровоградської області від 10 жовтня 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 січня 2007 року у справі №16/149 за позовом Світловодського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську до Житлово-експлуатаційної контори №3 про стягнення заборгованості, -

Світловодський міжрайпрокурор звернувся до суду в інтересах держави, в особі УПФУ в м. Світловодську з адміністративним позовом про стягнення з Житлово-експлуатаційної контори № 3 заборгованості по страхових внесках.

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 10 жовтня 2006 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 січня 2007 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі УПФУ в м. Світловодську просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення, як законні та обґрунтовані, без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 05.03.2004 р. начальником управління Пенсійного фонду України прийнято рішенням № 8 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Даним рішенням до відповідача застосовані штрафні санкції в сумі 2 361,08 грн. та пеня в сумі 304,19 грн. на підстав п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Крім того, 01.06.2004 р. позивачем винесена вимога про сплату боргу, згідно якої заборгованість відповідача, що виникла станом на 01.06.2004 р. становить 71659,75 грн., з яких 45 898,65 грн. недоїмка із внесків по сплаті страхових внесків, 25 124,42 грн. фінансові санкції та 656, 68грн. пеня.

Відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) рішення про застосування фінансових санкцій та вимога про сплату боргу є виконавчими документами і підлягають виконанню відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .

З листа ДВС у м. Світловодську від 21.09.2006 р. № 21458 вбачається, що вказані документи знаходяться на виконанні у ДВС (зведене виконавче провадження). Постановою старшого державного виконавця органу ДВС від 02.08.2004 року, у зв'язку з отриманням ухвали господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2004 р. у справі № 10/108 про порушення провадження у справі про банкрутство ЖЕК № 3 м. Світловодськ, на підставі п. 8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" зведене виконавче провадження зупинено.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2004 р. порушено провадження у справі № 10/108 про банкрутство Житлово-експлуатаційної контори № 3 м. Світловодськ, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів вказаної юридичної особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, мораторій поширюється на задоволення вимог конкурсних кредиторів за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Не поширюється дія мораторію на задоволення вимог поточних кредиторів та виплату (стягнення) заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, авторської винагороди. При цьому, мораторій поширюється на вимоги кредиторів незалежно від того, чи подавали вони заяви до господарського суду про визнання їх вимог у справі про банкрутство відповідно до ст. 14 вказаного Закону та не залежно від моменту порушення виконавчого провадження за такими вимогами.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено поняття конкурсні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Відповідно до п. 2 ст. 14 зазначеного Закону вимоги кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів.

Так, у засобах масової інформації (газета "Голос України" № 163 від 03.09.2004р.) на виконання вимог ухвали суду від 27.07.2004 р. опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Житлово-експлуатаційної контори № 3 м. Світловодськ.

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Ухвалою суду від 21.12.2004 р. у справі № 10/108 господарський суд затвердив реєстр вимог кредиторів. Вимоги ПФУ в м. Світловодськ до реєстру не включені.

Отже, у зв'язку з тим, що позивач у даній справі із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство № 10/108 протягом строку, встановленого для їх подання, його вимоги до боржника вважаються погашеними.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що оскільки УПФУ в м. Світловодську не зверталось до господарського суду у справі про банкрутство ЖЕК №3 з грошовими вимогами на суму даного позову, то його вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську Кіровоградської області відхилити, а постанову господарського суду Кіровоградської області від 10 жовтня 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 січня 2007 року - залишити без змін.