Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.,

при секретарі Мудрицькій Ю.В.,

за участю представника відповідачів Кочанової Л.І.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової адміністрації України та Державної податкової адміністрації у Донецькій області на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 27.06.2006р. та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 05.10.2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України та Державної податкової адміністрації у Донецькій області про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя з позовом до Державної податкової адміністрації України та Державної податкової адміністрації у Донецькій області про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 27.06.2006р. позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1. строк для звернення до суду. Відмінено наказ № 69о/д Державної податкової адміністрації України від 25.08.2005р. та поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах першого відділення відділу по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби Управління податкової міліції з організації взаємодії в Донецькій області з 26.08.2005р. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Державної податкової адміністрації у Донецькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.08.2005р. по 27.06.2006р. в сумі 10 263,02грн. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Державної податкової адміністрації України моральну шкоду в сумі 300грн., в решті частини позову було відмовлено. Постанова в частині поновлення на посаді і стягнення середнього місячного заробітку у сумі 1 704, 2грн. звернута до негайного виконання.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 05.10.2006р. апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації України та Державної податкової адміністрації у Донецькій області було відхилено, а постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 27.06.2006р. залишено без змін.

Державна податкова адміністрація України та Державна податкова адміністрація у Донецькій області подали касаційну скаргу, в якій просять постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 27.06.2006р. та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 05.10.2006р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що з 25.11.1997р. позивача було призначено старшим оперуповноваженим відділу по боротьбі з корупцією Державної податкової адміністрації у Донецькій області. 09.08.2005 року позивач подав рапорт про звільнення його за власним бажанням. 16.08.2005 року позивач подав новий рапорт про звільнення його за станом здоров'я, в якому просив вважати рапорт від 09.08.2005 року про звільнення за власним бажанням недійсним. Згідно наказу Державної податкової адміністрації України № 69о\д від 25.08.2005 року позивача було звільнено відповідно до п.п. "ж" п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за власним бажанням).

Відповідно до підпункту "ж" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України особи середнього і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас за власним бажанням при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.

Згідно пункту 68 вищенаведеного Положення особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Враховуючи те, що рапорт ОСОБА_1 від 16.08.2005р. про відкликання попереднього рапорту від 09.08.2005р., надійшов до Державної податкової адміністрації України 18.08.2005р. та був розглянутий 24.08.2005р. та беручи до уваги, що згідно резолюції на рапорті від 16.08.2005р. було зобов'язано надати позивачу направлення на військово-лікарську комісію, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку щодо неправомірності наказу від 25.08.2005р. № 69о/д про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням.

Водночас суди першої та апеляційної інстанції допустили порушення норм матеріального права, задовольняючи позов ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди.

Законодавством, яке регулює порядок проходження служби в органах внутрішніх справ не передбачено стягнення моральної шкоди, а тому суди першої та апеляційної інстанції помилково задовольнили позов в цій частині.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Ухвалу суду апеляційної інстанції слід скасувати. Постанову суду першої інстанції необхідно змінити, виключивши з резолютивної частини абзац щодо зобов'язання стягнути на користь ОСОБА_1 з Державної податкової адміністрації України моральну шкоду в сумі 300грн.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації України та Державної податкової адміністрації у Донецькій області задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 27.06.2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України та Державної податкової адміністрації у Донецькій області про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - скасувати.

Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 27.06.2006р. змінити, виключивши з резолютивної частини зобов'язання про стягнення на користь ОСОБА_1 з Державної податкової адміністрації України моральну шкоду в сумі 300грн.

В решті постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 27.06.2006р. - залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.